У слонів величезна кількість потенційних ракових клітин, але на рак хворіє менше 5% цих тварин. На думку вчених, слонів від раку рятує певний ген.
Слони живуть приблизно стільки ж, скільки і люди, при цьому у них в сто разів більше потенційних ракових клітин, але при цьому від раку страждають 17% людей і менше 5% слонів.
Цей факт привернув увагу вчених із Чиказького університету і вони вирішили розібратися в причинах. Генетичний аналіз показав: як і у людей, з придушенням зростання кількості ракових клітин у слонів пов’язаний ген р53.
Він необхідний для визначення пошкоджень ДНК, що передують розвитку пухлини і сприяють загибелі дефектних клітин.
Однак якщо у людей є лише одна копія цього гена, то у слонів, як з’ясувалося, їх 20. Більш того, у них був виявлений псевдоген (аналог гена, нездатний кодувати білок і експресуватися в клітині) LIF6 – фактор інгібування лейкемії.
Якимось чином у нього розвинулася нова функція – при активації р53 він починає виробляти білок, який добирається до мітохондрій, «енергетичних станцій» клітини, і знищує їх. За таке незвичайне повернення вчені прозвали його «зомбі-геном».
На думку вчених, зміни відбулися 25-30 млн років тому, коли предки слонів стали збільшуватися в розмірах.
Великі габарити підвищили їх здатність до виживання – дрібні тварини набагато частіше закінчували життя в якості обіду хижака.
Однак у великому організмі більше клітин, а, значить, і вища ймовірність розвитку мутацій, що призводять до раку. Можливо, нова функція гена забезпечила виживання виду.
Дослідникам поки не ясно, як саме взаємодіють гени, що викликаючи загибель клітин. Це вони сподіваються з’ясувати в подальших дослідженнях.
