Пустеля Сахара була морем, в якому жили найбільші у світі істоти — висновки вчених

Водойма покривала три тисячі квадратних кілометрів суші.

Вчені відтворили вигляд стародавніх видів з допомогою останків, знайдених на півночі Малі. Про це йдеться в новому дослідженні, яке містить перші реконструкції вимерлих морських видів стародавнього Транссахарського моря, інформує Ukr.Media.

У частині Африки, де зараз лише пісок, колись була водойма глибиною 50 метрів. Вона покривала три тисячі квадратних кілометрів суші. Тепер там розташована найбільша у світі пустеля, — пише The Guardian. Морський осад, який залишився до наших часів, заповнений скам’янілими залишками. Вони допомогли вченим відтворити вигляд місцевості, наповненої життям.

«Приблизно 50-100 мільйонів років тому північна частина Малі мала вигляд сучасного Пуерто-Ріко», — стверджує палеонтолог Маурін О’лірі, яка очолила дослідження.

Там росли одні з перших видів мангрових дерев, а молюски заселяли морське дно. Дослідження також формально дало назву геологічним одиницям, буквально вперше помістивши регіон на геологічну карту. У ньому описано, як море в Цукрі існувало протягом 50 мільйонів років. За словами О’лірі, в ньому жило 1,6 мільйона сомів, 12,3 мільйона морських змій і 1,2 мільйона пікнодонтів (древній вид хребетних риб). Оцінивши останки цих істот, вчені прийшли до висновку, що в період пізнього Крейдового періоду і на початку Палеогену сахарскі істоти відрізнялися гігантизмом.

Еволюційні біологи вже давно обговорюють феномен так званого зручного гігантизму, коли види з велетенськими тілами живуть на маленьких островах. Це можна пояснити досить великими запасами ресурсів або ж відсутністю хижаків.

«Ми допустили, що певно острівний гігантизм міг перейти на острів з води. Якщо існує море з течією, яка заходить на континент і виходять з нього, можливо воно залишає позаду «кишені» води. А в них виникають нові змінні, здатні впливати на розмір тіла», — сказала О’лірі.

Джерело





ІНШІ НОВИНИ