Після смерті тіло продовжує змінюватися. Ці метаморфози трапляються близько 100 років, іноді й більше. Що ж залишається в кінцевому підсумку від тіла після століття в могилі? Вчені дали відповідь.
Клінічна смерть фіксується з моменту зупинки серця. Мозок живе після цього ще близько 5 хвилин, коли зміни оборотні, і якщо пацієнта реанімувати, то мозок ще може не мати незворотних ушкоджень. Але через 10 хвилин пошкодження мозку стають незворотними і призводять до остаточної смерті.
При зупинці серцебиття припиняється надходження кисню до тканин. Найбільше страждають ті клітини, які функціонують переважно за рахунок кисню. Саме вони першими починають знищувати самі себе.
Після цього починається процес розпаду органів травного тракту. Зазвичай там міститься безліч бактерій, які успішно стримує імунна система. Але після смерті вона більше не працює, а, значить, всі ці бактерії починають активно розмножуватися і поширюватися по тканинах.
Через кілька годин бактерії з кишечника вже вражають печінку і жовчний міхур, руйнуючи їх. Але в цих органах міститься жовч. Вона потрапляє в інші тканини тіла, через що воно і забарвлюється в жовтувато-зелений відтінок.
До четвертої доби бактерії вже заповнюють всі тканини тіла. Як продукт їх життєдіяльності виробляє сірководень і аміак. Саме ці гази і стають причиною сильного неприємного запаху і того, що тіло роздувається.
До четвертого місяця після смерті залізо, яке було в судинах, потрапляє в навколишні тканини, так як судини вже нагадують решето через пошкодження. При контакті з киснем залізо окислюється і стає темно-коричневим. Це і забарвлює тіло у відповідний колір.
Більш того, до цього часу зазвичай вже повністю зруйновані зв’язки між клітинами, які утримували їх разом. Клітини розпадаються, а тіло перетворюється в аморфну масу.
Через 1 рік після смерті на тілі вже не залишається одягу. Кислотне середовище руйнує тканини. Однак одяг з нейлоновими нитками зберігається, так як нейлон дуже стійкий.
Через 10 років, якщо в могилі було волого, жир з організму перетворюється на щось на зразок мила. Якщо ж було сухо, то тіло само собою муміфікується. Відбувається це через те, що до цього часу вся вода встигає випаруватися, що призводить до повного висушування.
Через 50 років всі тканини вже розпадуться і зникнуть. Залишаються тільки висушені шкірні покриви, сухожилля і кістки.
Через 80 років процес руйнування торкнеться навіть скелету. У кістках міститься колаген, але він досить м’який, тому розпадається і він. Все, що залишається – щось на кшталт мінерального пилу. Але і він через певний час буде знищений.
І ось, через 100 років в могилі, від тіла залишається тільки найміцніше – це зуби, нитки з нейлону і могильний віск.
