Минулої весни астрономи виявили високі рівні трьох елементів – скандію, ванадію та ітрію – в групі червоних гігантів на відстані менше трьох світлових років від чорної діри в центрі Галактики. Це спантеличило астрономів, які намагалися пояснити феномен за допомогою різних теорій. Згідно з однією з них, аномально високі рівні елементів спровоковані спуском старих зірок в чорну діру. Інша ж стверджувала, що ці елементи – залишки від зіткнень нейтронних зірок.
Останнє пояснення недавно запропонувала міжнародна група астрономів і фізиків-атомників. Вони стверджують, що в дійсності спостережуваних високих концентрацій цих елементів не існує, а все це лише ілюзія. Про це вчені пишуть в статті журналу Astrophysical Journal.
Спочатку вони зареєстрували ці елементи на основі «спектральних ліній», отриманих спектрометром. Так вчені обчислюють обсяг світла, що поглинається або випромінюється об’єктом. З огляду на те, що різні елементи випромінюють або поглинають світло по-різному, цю інформацію можна використовувати при визначенні складу об’єкта. Скандій взаємодіє зі світлом інакше, ніж той же ванадій.
Астрономи, які проводили нове дослідження, виявили схожі лінії скандію в червоних гігантах поблизу Сонячної системи. Однак автори виявили, що якщо температура червоного гіганта нижче певного рівня, то ці лінії стають інтенсивнішими. Проте, за словами дослідників, це не означає, що в зірці міститься більше скандію, ітрію чи ванадію.
Що стосується причин впливу температури на обчислення, вчені припускають, що електрони в атомах цих елементів поводяться по-різному на більш низьких температурах, ніж на високих. Так що більш низька температура червоних гігантів – а вона набагато нижча за температуру Сонця – могла створити цю ілюзію спектральних ліній, стверджують дослідники.
Команда передбачає, що висока концентрація цих елементів – не рідкість для червоних гігантів поблизу чорних дір, а ілюзія. Однак вчені стверджують, що формування цих сильних ліній поки неможливо точно описати теоретичною моделлю.
Дослідники прийшли до висновку, що спектральні лінії не слід використовувати в обчисленнях до тих пір, поки не вдасться з’ясувати, як вони формуються. У той же час вчені продовжують задіяти вимірювання спектральних ліній різних зірок Чумацького Шляху, щоб зрозуміти, з чого ті складаються.
