Люди страждали від чуми ще в епоху неоліту, з’ясували дослідники з Данського технічного університету – вони знайшли невідомий раніше штам її збудника в людських останках віком 4900 років в Швеції.
Yersinia pestis, чумна паличка, викликала кілька епідемій чуми, під час яких загинули мільйони людей. Найбільш ранньою з них вважалася юстиніянова чума – пандемія чуми, яка виявлялася у вигляді окремих спалахів хвороби в 541-750 роках.
Новий штам дослідники виявили в останках 20-річної жінки, яка померла близько 4900 років тому. Вчені вважають, що чума може пояснити зникнення ранніх європейських скотарів, представників трипільської культури. Її представники жили в VI-III тис. до н. е. в Дунайсько-Дніпровському межиріччі, найбільший розквіт припав на період між 5500 і 2750 рр. до н. е. Однак близько 5400 років тому вони стали будувати набагато менше жител, а їх геном значно змінився. Незабаром їх замістили представники інших культур.
Не виключено, що у трипільців закінчилися ресурси та інші культури просто їх асимілювали, але вчені вважають, що епідемія чуми також могла зіграти свою роль. У Швеції ж її могли занести торговці.
