Не можна виключати, що в процесі націоналізації ПриватБанку з боку Кабміну є корупційна складова, вважає старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери”.
Ігор Коломойський назвав рейдерством націоналізацію “ПриватБанку”. У своїй позовній заяві в НБУ він стверджує, що погодився на націоналізацію виключно в інтересах клієнтів фінансової установи і тільки після того, як чиновники переконали його в тому, що банку потрібне оздоровлення. Більш того, колишній співвласник “Приватбанку” Геннадій Боголюбов направив уряду України повідомлення з вимогою компенсації за “незаконну експропріацію” його частки і рахунків в “ПриватБанку”. Він вимагає від влади відновити шляхом реституції його права на націоналізований банк, а також відновити активи банку, які були обміняні на акції додаткової емісії банку в рамках процедури bail-in.
Як альтернативний варіант, Боголюбов готовий прийняти фінансову компенсацію його частки в “Приватбанку” до націоналізації, а також особисті кошти, що знаходяться в фінустанові. Свої вимоги він аргументує тим, що був позбавлений прав власності на банк в незаконний спосіб.
Ситуацію з “ПриватБанком” проаналізував в ефірі радіостанції Голос Столиці старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Хто конкретно рейдер у розумінні Коломойського і що не так з процедурою?
— Безпосередньо пану Коломойському повинно бути краще відомо хто саме є рейдером, досвід в рейдерстві у групи “Приват” досить великий, це ні для кого не секрет. По-друге, що стосується рейдерства, то я вважаю, що всі дії — що Коломойського, що Боголюбова — націлені фактично на одну мету: для того, щоб уникнути відповідальності за доведення банку до категорії неплатоспроможності з одного боку, а з іншого боку стосовно виведення активів “ПриватБанку”, у зв’язку з чим держава понесла вже на сотні мільярдів гривень збитків. Тому насправді всі ці заяви і всі ці суди пов’язані виключно з одним: з намаганням уникнути відповідальності і безпосередньо кримінальної відповідальності, а також відповідальності, яка буде в подальшому до них пред’явлена стосовно активів, які знаходяться як в Україні, так і за її межами.
А чому він подався тоді саме проти НБУ, а не проти Кабміну, який це рішення про націоналізацію “ПриватБанку” ухвалював?
— Фактично він приймав рішення про націоналізацію, про купівлю, однак до цього безпосередньо НБУ визнав “ПриватБанк” неплатоспроможним і у зв’язку з цим Кабмін вже прийняв рішення стосовно викупу цих акцій і в подальшому ФГВ передав Мінфіну цей банк. Тому насправді перший крок зробив НБУ.
Але саме крок зробив Кабмін, НБУ лише виніс рішення, що банк неплатоспроможний.
Це була певна помилка, на мій погляд, і також я не виключаю певних корупційних схем з боку існуючого Кабміну, саме в частині прийняття цього рішення. Тому що насправді ПриватБанк не потрібно було ніяким чином викуповувати, націоналізовувати, як це було зроблено, його потрібно було ліквідувати і врешті-решт, я так думаю, через певний час ми побачимо, що цей банк буде ліквідований. Тому насправді тут більше питань до НБУ, з боку взагалі не лише Коломойського, але і з боку громадян України, чому НБУ стільки часу давав можливість “ПриватБанку” не виконувати нормативи, які і призвели до цієї неплатоспроможності.
Які перспективи у цього суду?
— Насправді з огляду на ті ж позови, які виграли пани Суркіси, на ті позови, які існують стосовно встановлення певних обставин, то у пана Коломойського є досить великі шанси без будь-якого тиску на суддів чи корупційної складової, виграти об’єктивно цей позов стосовно визнання неправомірними дії НБУ, щодо віднесення цього банку до категорії неплатоспроможних. Тому вважаю, що через певний час ми побачимо, що платники податків в Україні повинні будуть, крім того, що вони втратили кошти в цьому банку, крім того, що у них забрали кошти, щоб підтримати цей банк, ще вони будуть сплачувати кошти пана Коломойського, за те що у нього відібрали цей банк-банкрут.
Геннадій Боголюбов вимагає відновити його права шляхом реституції. Що це означає?
— На мій погляд, це позов поданий з метою певного шантажу уряду України, для того щоб знову ж таки уникнути відповідальності. На сьогодні, якщо виконати навіть вірогідно те, чого хочуть Коломойський і Боголюбов, тобто повернути їм банк, повернути активи і відразу провести аудит, тим більше, хочу звернути увагу, що у нас скоро вже буде середина листопаду, а результат аудиту повинні були оголосити ще у вересні. До цього часу аудит, який проводило детективне агентство і ще одна юридична компанія, їх так і не оприлюднили. Я так вважаю, що з огляду на ці всі обставини, ні Боголюбову, ні Коломойському цей банк не потрібен, бо він справді не має жодних активів. Тому на сьогодні Боголюбов подав такий позов і його б більш влаштувала якась матеріальна компенсація. Але, я думаю, що до цього не дійде при цій владі.
Реституція — поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану що існував на момент вчинення дії. На який момент Боголюбов планує або позивається повернути собі банк?
— Я так розумію, на момент саме 19 грудня минулого року.
До того як держава надала кошти “ПриватБанку”?
— Звичайно, до того, як держава надала кошти “ПриватБанку”. І фактично пану Боголюбову потрібно буде з Коломойським відразу шукати 150 мільярдів гривень, я думаю, вже і більше, і 200 мільярдів гривень, і ще компенсувати державі 200 мільярдів гривень, які були вкладені, для того щоб підтримати цей банк на плаву. Таких коштів у них обох на сьогоднішній день нема.
