Популярний серед туристів Світязь “відійшов” від берега на відстань 90 метрів. Що спричинило осушення найглибшого озера, які згубні наслідки це може мати і що планують чиновники, щоб цьому запобігти – у матеріалі 24 каналу.
Що сталося з озером Світязь?
Найглибше озеро в Україні, яке живиться лише підводними водами і опадами, значно зміліло. Внаслідок цього може загинути більша частина рослин і тварин, які живуть у водоймі. Крім того, є імовірність, що постраждають інші водойми карстового походження, розташовані неподалік.
Від берегової лінії вода відійшла на відстань від 10 до 90 метрів.
Варто зазначити, що міліє Світязь вже не вперше. Найнижчий рівень води було зафіксовано у 2015 році – озеро обміліло на 20 см. У кінці 2018 року показник також був невтішний, однак все нормалізувалося.
Які причини осушення?
Експерти визначають низку основних факторів, які могли б спричинити таку ситуацію. Хоч і частина з них піддається критиці.
Так, старший науковий співробітник Шацького національного природного парку Петро Юрчук у коментарі 24 каналу заявив: співставивши низку факторів, зафіксованих за 35 років існування парку, експерти дійшли висновку про те, що ситуацію спричинили кліматичні зміни. Передусім – температура повітря підвищилася за літньо-осінній період на два градуси. Також на 72,5 міліметри випадає менше опадів.
На більш глибоководних озерах цього не помітно, на відміну від Світязя. Тут, за словами експерта, вода “сіла” уже на 38 см. Тобто наразі потрібно приблизно 9 млн кубів води, щоб наповнити водойму.
Водночас еколог Володимир Борейко переконаний: зміління озер відбувається у тому числі і “завдяки” суцільним вирубкам лісу. За його словами, Волинська область перебуває у трійці перших в Україні за обсягами лісу, який вирубується.
«Ліси – це величезний кліматичний чинник. І головна їх цінність полягає саме в стриманні змін клімату, а не в деревині», – пояснив Борейко у коментарі 24 каналу.
Натомість Петро Юрчук зазначив: на території Шацького національного природного парку лісів не рубають взагалі, жодних суцільних рубок на території парку немає. Є лише вибіркові – тобто рубають дерева, які повсихали.
За ще однією версією, Шацькі озера втрачають воду внаслідок роботи Хотиславського кар’єру в Білорусі, глибина якого – до 70 метрів і розташований він усього за 50 км від парку. Саме кар’єр може забирати воду з українських озер. Проте наразі жодних науково підтверджених аргументів шкоди від цього немає.
«Питання білоруського кар’єру повністю не вивчене. Я думаю, що однозначно це не впливає на зміління озер. Оскільки через відсутність опадів вода впала не лише у Шацьких озерах, а й в інших водоймах, зокрема і в ставках та річках на Волині. А кар’єр на все це точно впливати не може», – висловив свою позицію з цього приводу Петро Юрчук.
Згоден з цим і Володимир Борейко: на думку еколога, це – не більше ніж спроба звинуватити країну-сусіда у тому, в чому винні самі.
Чи є загроза повного висихання Світязя?
У Шацькому національному природному парку запевняють: причин для паніки наразі немає. У низці Шацьких озер вода уже трішки піднімається, але повернутися на потрібний рівень без опадів вони не зможуть.
Уже цього тижня у регіоні очікують дощі, тому Петро Юрчук сподівається: вода у Світязі підніметься і стабілізується. Однак, якщо опадів не буде – лише грунтовими водами озеро не наповниться і продовжить міліти.
«Такі роки уже були. Старожили кажуть, що озеро міліло і доходило до самої глибини. А через певний період набиралося. Якщо цього року буде сніжна зима і достатньо опадів, то ви знову не помітите, що воно було мілке», – пояснив експерт.
Тому говорити про те, що озеро може повністю висохнути, наразі не можна. Хоча кліматичні зміни на водойму, звісно, негативно впливають.
Що далі?
Нардеп від Волині Ігор Гузь уже привертав увагу Верховної Ради до обміління озера Світязь. Так, він звернувся до прем’єр-міністра Олексія Гончарука з закликом негайно втрутитися у ситуацію.
З трибуни він озвучив і вимоги своїх колег-депутатів з Волині у парламенті:
– негайно створити тимчасову комісію із представників профільних міністерств;
– виділити гроші для її роботи;
– з’ясувати реальну причину зниження рівня води в озері.
За словами Петра Юрчука, зараз ідуть переговори з Інститутом гідротехніки і меліорації, які будуть, зокрема, шукати причини зміління озера і давати конкретні рекомендації, щоб зберегти воду на цій території. Наразі триває переговорний процес. Такі дослідження будуть коштувати близько 200 тис. грн, їх тривалість – близько трьох місяців.
Хто буде фінансувати дослідження, експерт відповісти не готовий. Лише уточнює: Шацький національний парк – бюджетна організація і таких грошей не має. Якщо держава виділить гроші, значить роботи будуть зроблені.
Водночас повинні відремонтувати і старий шлюз, який наразі не працює, а воду стримують мішками з піском. Однак варто зазначити, що повністю перекрити канал не можна, інакше засохне інше озеро.
«Однозначно, якщо побудувати цей шлюз і регулятори, перекрити потік з іншого боку або зробити переливну споруду, щоб вода так швидко не сходила, це дасть результат і можна затримати воду в озері на довгий період», – пояснив експерт Петро Юрчук.
На шлюз-регулятор гроші уже виділили. Тепер Шацька ОТГ має зробити його і передати на баланс Шацького національного парку. Однак, за словами Юрчука, станом на кінець жовтня жодні роботи не почалися.
Однак і це не є запорукою порятунку озера – вода все одно буде випаровуватися через спеку. Експерт пояснив: випаровуваність кожного дня за температури 30 і вище градусів складає біля одного сантиметра води. Тобто за місяць може випаруватися до 30 см. Якщо немає достатньої кількості опадів, за літній сезон з території озера може випаруватися до 5 млн кубів води. На сьогодні ж випарувалося 9 млн кубів – наполовину більше.
Якщо ж площа озера продовжить зменшуватися, зникне багато місць нересту риби, вода буде прогріватися довше, а курортний період на озері скоротиться. Світязь в цілому стане менш туристично привабливим і ризикує перетворитися на кілька не надто повноводних озер.
