До трагедії в Ірані пасажирські літаки вітчизняних компаній, на жаль, уже потрапляли в трагічні інциденти з людськими жертвами.
Падіння “Боїнгу 737” поблизу Тегерана компанії МАУ, під час якого загинуло 176 людей, – наймасштабніша катастрофа в історії української пасажирської авіації. Але не перша, як поспішили її назвати в багатьох ЗМІ. У минулі роки двічі лайнери українських компаній зазнавали аварії. Людей, які вижили після трагедії не було.
Чартер з іспанськими військовими
У травні 2003 літак Як-42 врізався в гору при підльоті до турецького міста Трабзон, де планувалася дозаправка. Лайнер авіакомпанії “Українські Середземноморські авіалінії” (UM Airlines) виконував чартерний рейс із Кабула (Афганістан) до Сарагоси (Іспанія). Він мав доставити на батьківщину іспанських військових, які проходили службу в Афганістані у складі Міжнародного військового контингенту.
Під час аварії загинули всі 75 осіб, які перебували на борту: 62 іспанських військових і 13 членів екіпажу – 12 українців і один громадянин Білорусі.
Слідство, що тривало 2,5 роки, не дійшло якогось одного висновку про причини катастрофи. Найімовірнішою вважали банальну втому пілотів, які на той час провели в небі аж 23 години.
В Іспанії ж розгорівся гучний скандал, за підсумками якого в загибелі солдатів був звинувачений тодішній міністр оборони країни Федеріко Трільйо. Його звинуватили в недбалості, причому за двома епізодами. По-перше, його підлеглі зафрахтували для рейсу найдешевший літак та ще й не перевірили його на технічну відповідність нормам. По-друге, вже після трагедії, під час упізнання тіл сталася помилка і сім’ям загиблих віддали останки інших людей. І тільки через півтора роки була проведена ексгумація, і після аналізу ДНК, тіла були перепоховані під справжніми іменами.
Трагічна заміна борту
Людський фактор зіграв головну роль і в ще одній трагічній історії з українським пасажирським рейсом, який забрав життя 69 осіб. Але не тільки він, мала місце і трагічна випадковість.
У грудні 1997 року авіакомпанія “Аеросвіт” виконувала рейс до Греції за маршрутом Київ – Одеса – Салоніки. Причому в Одесу пасажирів доставив “Боїнг 737”, але там були виявлені неполадки в двигуні. Через що борт довелося замінити. А через те, що іншого “Боїнгу” не знайшлося, пасажирів пересадили в орендований у “Львівських авіаліній” Як-42. Як показали подальші події, це було фатальним рішенням. Комісія, що розслідувала подальшу катастрофу, прийшла до висновку, що екіпаж не використовував повністю всі радіонавігаційні засоби та обладнання літака для визначення місця розташування, коли лайнер “заблукав” при підльоті до аеропорту Салонік. Літак пройшов вище злітно-посадкової смуги через хмарну погоду і отримав команду диспетчера йти на повторне коло. Але пілоти втратили орієнтацію в просторі, не доповіли про це диспетчеру (пізніше двоє грецьких авіадиспетчерів засудять до 4 років і 4 місяців кожного) і продовжили політ у бік гірських схилів.
У результаті літак врізався в гору на висоті 1050 метрів. Усі 69 (34 громадян Греції, 32 українці, 8 членів екіпажу, двоє поляків і один громадянин Німеччини) осіб, серед яких було 5 дітей, загинули. Серед загиблих була теща знаменитого футболіста і тренера, нині функціонера Федерації футболу України, Олега Протасова.
І це була не остання трагедія: під час пошуково-рятувальної операції (через дощову і похмуру погоду пошуки уламків тривали більше 2 діб) розбився літак ВПС Греції, екіпаж з 5 осіб загинув.
