Масові акції протесту, що тривають другий день в Бейруті, набувають широкомасштабного характеру, в них беруть участь вже десятки тисяч людей. Почалися зіткнення з поліцією, є поранені, пише хрещатик news.
Протестувальники намагалися штурмувати будівлю національного парламенту. Вчора ввечері вони увірвалися в будівлі кількох міністерств. Силовики ведуть переговори з лідерами протестуючих.
Повідомляється також, що правоохоронці відкрили вогонь по учасниках акцій, а також застосовують проти них сльозогінний газ.
Основна вимога народу – відставка уряду. Ліванці вважають кабінет міністрів винним в політичних і економічних проблемах, від яких країна не може позбутися ось уже чверть століття. Також люди покладають на уряд і відповідальність за вибух, що стався в бейрутському порту.
Чому в країні, яка ще навіть не почала оговтуватися від наслідків жахливої техногенної катастрофи, замість розборів завалів люди вийшли на акції протесту? Невже в Лівані почалася соціально-економічна криза?
Протести в Лівані тривають з осені минулого року до недавнього часу, то стихаючи, то спалахуючи знову. Рушійною силою протестного руху є молодь, яка виступала проти релігійних розбіжностей. Своїм гаслом вона вибрала «ми – всі ліванці». Це був заклик до створення єдиного громадянського суспільства, – зазначив старший викладач факультету світової економіки та світової політики Андрій Чупригін. – Після останньої зміни уряду з’явилася надія. Але проблеми, що накопичилися виявилися замороженими на час. А вибух в порту став каталізатором.
Прем’єр-міністр Лівану Хассан Діабі міг би вкинути інформацію, що за трагедією стоять вороги ззовні, щоб загасити внутрішній процес. Але він сказав, що це результат недбалості, і що вина лежить на минулому керівництві країни, яке восени пішло у відставку.
Так, спочатку, після вибуху, ліванці сильно згуртувалися, йшли в порт розбирати завали. А потім почалося обурення, яке змінилося злістю і люттю, швидко переросло в протести, спрямовані проти ліванських традиційних еліт, які з’явилися винуватцями трагедії, допустивши те, що сталося.
Крім цього, на протестні настрої міг вплинути візит президента Франції Еммануеля Макрона. Він зустрічався з главою Лівану Мішелем Ауном і висунув умови, при яких країні буде надана допомога з боку Європи. Можна припустити, що йшлося про зміну уряду. Крім цього, Макрон активно виступав на вулицях Бейрута, де заявляв: «Я не дам грошей елітам! Я простежу, щоб не було корупції». Це могло стати каталізатором для того, щоб молодіжні протести проти традиційних ліванських еліт знову спалахнули. Вони можуть привести до зміни уряду і серйозних потрясінь в Лівані.
З огляду на те, що ліванці живуть в цій соціально-економічній кризі всі останні 20 років, і криза ця все поглиблюється і поглиблюється, плюс коронавірус, плюс війна з Сирією, яка сильно вдарила по Лівану, плюс постійні розбірки між собою, в цьому сенсі більш скандальної країни не знайдеш. І з огляду на те, що трапилося, коли знищено основу-Бейрута, передбачити наступні події дуже складно.
