У 2020 році Збройні сили України здійснили низку заходів, які фундаментально і докорінно міняють структуру української армії. ЗСУ перейшли на стандарти НАТО, дотримуються перемир’я на Донбасі та потребують цілеспрямованої реформи. У День збройних сил України військовий експерт Олег Жданов розповів Суспільному про досягнення й потреби українських військових.
Про перехід на стандарти НАТО
У 2014 році ми були змушені в ситуації агресії з боку Росії розгортати збройні сили майже з нуля. Головна заслуга тих п’яти років, до 2020-го року, це було те, що розгорнули збройні сили, укомплектували їх більш менш і повернули їм боєздатність. Що стосується 20-го року, то попри те, що він для країни може й був не найкращий, я маю на увазі – пандемію, економічні та фінансові труднощі, але ж ЗСУ здійснили низку заходів, які фундаментально і докорінно міняють структуру і взагалі поняття Збройних сил. Я маю на увазі, це перехід на процедури G стандартів НАТО, тобто планування повсякденної діяльності та ведення бойових дій за процедурами Альянсу. І перехід на структуру армії країн членів НАТО, яка розпочалася в цьому році і її планують закінчити до кінця 2022 року – це докорінно змінить взагалі структуру ЗСУ.
Це і є ті розмови про перехід на професійну армію. Те, що ми чули з 14-го року, ось воно сьогодні й відбувається. З цього треба було починати взагалі реформування ЗСУ.
Про чисельність армії
Є поняття чисельності особового складу “штатне” і “дійсне”. Скорочується дійсна чисельність особового складу, тобто кількість військовослужбовців, які бажають підписати контракт зі збройними силами, на жаль, зменшується. А штатна чисельність збройних сил не змінюється. Вона як була 250 тисяч відповідно до закону України, так вона і залишається на сьогодні. Те, що у нас там є скорочення окремих частин чи підрозділів з одного боку. А з іншого боку – ми розгортаємо інші частини й підрозділи. Ну, наприклад, ми розгортаємо зараз бригаду морської піхоти на узбережжі чорного моря.
Про кількість обстрілів
Дійсно кількість обстрілів зменшилась, особливо внаслідок того, що не відповідаємо і місія ОБСЄ, хоч є бажання чи немає, вони змушені це констатувати й російська сторона вона теж змушена зменшувати кількість. Те, що їх так мало як на сьогодні подають офіційні звіти, я в це не вірю. Чому? Тому що, ось різниця, штаб об’єднаних сил дає двісті обстрілів, ОБСЄ дає тисячу обстрілів, там навіть більше, під дві тисячі обстрілів, тобто в 10 разів різниця між даними штаба Об’єднаних сил і місією ОБСЄ.
Тому, я розумію, що поранені є, втрати є, але ж це огріхи, або недоліки нашої військової системи управління.
Те, що ми сьогодні повинні змінити й повинні були почати змінювати ще в 14-му році, коли розгортали Збройні сили й треба тоді було відбудовувати вже на новій юридичній основі. Сьогодні командир частини, який залежить від старшого керівництва він визначає — це втрата бойова чи не бойова. І тому цифри можуть різнитися від реальних.
Про озброєння
Зброя згідно зі штатним розкладом вона є в наявності, в нас дуже великі запаси ще старої радянської зброї, яку ми можемо знімати зі зберігання, вводити в бойовий склад, відновлювати. Що і робиться на сьогодні. І ось ці заяви, коли нам кажуть, що Збройні сили отримали БМП чи танки — це ось і є те відновлення, поточний ремонт, який необхідний для її утримання в боєздатному стані.
Про новітні зразки озброєння
Що стосується закупівлі новітніх зразків озброєння, то, на жаль, тут велика проблема і вона не вирішується ні попередньою владою, ні сьогоднішньою владою. Закупівлю та модернізацію озброєння треба вивести з бюджету Міністерства оборони. Той бюджет, який існує на сьогодні і протягом от шести років він призначається і на 2021 рік – це бюджет існування Збройних сил, цих грошей достатньо для того, щоб Збройні сили більш менш нормально існували, були забезпечені і технікою, і озброєнням, і речовим майном, і продовольством. Але це не бюджет розвитку.
Те, що він збільшується кожного року, то ви в кінці року візьміть інформаційний бюлетень – це офіційне видання Кабінету міністрів, візьміть там показник інфляції річної і коефіцієнт росту цін, додайте їх до бюджету Збройних сил, ви побачите, що сума бюджету залишається стабільною протягом останніх шести років.
Тобто ось ці два з 2,5%, не 5%, як нам кажуть, а 2,5% плюс мінус одна десята — це те, що отримують Збройні сили на своє існування. Для того, щоб модернізувати армію, закупити новітні зразки озброєння повинна бути державна програма і ці кошти в жодному разі не мають входити до військового бюджету. Це повинна бути державна програма, очолювати цю програму повинен президент.
Про військову реформу
У нас є велика проблема – це відсутність військової реформи. Взагалі немає такого документа. Суспільство досі, за шість років, ні попередня, ні чинна влада не надала суспільству модель Збройних сил України, яку необхідно мати державі Україна. Сьогодні треба визначити куди ми йдемо і яка кінцева мета цього походу.
У нас питаннями боєздатності ЗСУ і взагалі обороноспроможності держави займаються всі, крім нас самих. Великобританія нам готова допомогти в створенні військово-морських сил, вони нам зараз будуть будувати за власні кошти катери й передавати ЗСУ. США нас включили в програму надання фінансової допомоги, ми кожен рік отримуємо із бюджету США офіційно отримуємо 250 млн доларів. Також надається матеріально-технічне майно та озброєння. Нас постійно залучають до навчань, наші офіцери проходять навчання в центрах підготовки НАТО, США, Великобританії, Канади. Всі, хто завгодно. А у нас в державі немає моделі Збройних сил, яку ми будуємо. Немає у нас з вами вектору і немає конкретного плану – куди ми йдемо і як ми йдемо.
Якщо ми самі не будемо піклуватися про власні Збройні сили, то нам такого набудують, що ми потім не розберемось як до цього підійти і як цим керувати. Держава має бути флагманом. Президент як верховний головнокомандувач повинен визначати політику розвитку. Так, концепцію ми прийняли. Вона непогана. Але під цю концепцію тепер має з’явитися військова доктрина – оборонна, наступальна чи нейтрального характеру. Вона може мати багато напрямків. Під доктрину мають бути прописані цільові програми силових структур і зазначені усі, хто бере участь в побудові системи нацбезпеки і оборони.
