У коментарі виданню “ГОРДОН” народний депутат від “Слуги народу”, глава комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв повідомив, що планується переглянути термін вступу в силу ряду норм закону “Про функціонування української мови як державної”.
“Один законопроект про внесення змін до закону про функціонування української мови як державної. Це не фундаментальна зміна. Законопроект відкладає до наступного року норму про обов’язкову демонстрацію візуальної продукції українською мовою. Справа в тому, що через епідемію коронавірусу були заборонені зйомки і наші продакшн-компанії і телеканали не могли знімати. На сьогодні у них старі бібліотеки, в яких немає достатньої кількості продукції українською мовою. Вони знали про цю норму, готувалися до її імплементації, але ніхто не готувався до COVID-19, тому плани зняти достатню кількість годин відеопродукції – телефільмів, серіалів українською мовою, порушені. Вони не встигали, звернулися з проханням про відстрочку, тому прийнято рішення трохи відкласти виконання вимог закону”, – розповів Потураєв.
За словами нардепа, найближчим часом також буде розглядати ситуація з виконанням норми закону, за якою з 1 липня всі держслужбовці повинні складати кваліфікаційний іспит на знання української мови, щоб займати посади.
“Для держслужбовців категорії А ці вимоги діяли давно, а зараз вони поширюються і на інших. Ми заслухаємо уповноваженого із захисту української мови Тараса Кременя і представників Міністерства освіти, які відповідають за створення комісій та проведення іспитів. Справа в тому, що до нас надходить інформація, що знову-таки через епідемію коронавірусу вони не встигають все зробити вчасно. Якщо почуємо підтвердження цієї інформації, то теж будемо приймати закон про відтермінування цієї норми. Чому це важливо? Якщо це не зробити, всі конкурси на держслужбу будуть зупинені. Претенденти не зможуть скласти іспит, втім, як і всі діючі службовці. А це може спровокувати кризу в держуправлінні на всіх рівнях, тому що мова йде про десятки тисяч людей”, – пояснив політик.
Також депутати мають питання стосовно вимоги закону, щоб 50% тиражу друкованих ЗМІ виходили українською мовою.
“Ця норма вступає в силу з 1 січня 2022 року. Тут два важливих моменти. Перший – це суперечить цивілізованій практиці. Держави ніколи не втручаються в діяльність ринку друкованих ЗМІ, за винятком того, що встановлюють вимоги до контенту. Наприклад, у нас заборонено видавати порнографічні журнали, заборонено займатися пропагандою російської агресії або адвокацією окупаційної влади в Криму і захоплених районах Донбасу (і, сподіваюся, ми ще більше ці норми посилимо). Це зрозумілі обмеження. Але в жодній цивілізованій країні держава не диктує якою мовою видавати газети, журнали і книги. Коли приймався закон, Була норма зобов’язати половину книжкового накладу теж видавати українською мовою. Але для книг її прибрали, а для газет і журналів – залишили”, – зазначив Потураєв.
“Це приватний бізнес, який нічим не зобов’язаний державі, це ризики підприємця, який за свої гроші купує папір, послуги друкарні і видає щось для аудиторії, яка ці видання купує. Держава може висувати вимоги тільки в трьох випадках: якщо вона надає свій обмежений невідчужуваний ресурс (як телерадіочастоти), якщо необхідно, щоб всі люди могли отримати важливу для їх життя здоров’я і безпеки інформацію на одній мові (це стосується сфери побуту, інструкцій і так далі), і якщо держава дає гроші (наприклад, гранти). А якщо держава нічого не дає, то це справа підприємця, якою мовою видавати продукцію. держава може тільки висувати вимогу до контенту, що ми і робимо. Але контент і умови по мові контенту – це різні речі”, – сказав політик.
“Вони і так вже маленькі, нішеві, працюють в регіонах або в аудиторіях, які споживають інформацію російською, або іншою мовою. У чому проблема, якщо хтось видає англійською, польською, румунською, угорською мовами? Так не можна робити з точки зору прав бізнесу. Та й з точки зору прав споживачів – теж, взагалі-то. Наведу приклад Німеччини, де величезна турецька громада видає кілька газет турецькою мовою. Їх ніхто не зобов’язує друкувати половину тиражу на німецькій. Так відбувається в будь-якій цивілізованій країні”, – підкреслив співрозмовник.
Також він вважає необґрунтованою вимогу до українських інформаційних та розважальних сайтів, мати обов’язкову українську версію.
“На сайтах, що надають послуги українська версія обов’язкова. Тому що людина, яка народилася в Україні, говорить українською, повинна мати повне право отримати послугу в своїй країні на своїй рідній мові, яка є і державною, між іншим. Але у випадку з електронними медіа ситуація та ж, що і з друкованими. Вони працюють на свою аудиторію. Адже вони не побутову техніку, або ліки продають, а тексти або відео. Це зовсім різні речі. Якщо це буде комерційно виправданим, вони зроблять і українську версію. Але вимагати від них це зробити не можна. Це їх бізнес, який вони ведуть на свій страх і ризик”, – зазначив Потураєв.
При цьому він акцентував, що в парламенті це питання не обговорюється, оскільки звернення від інтернет-видань депутати не отримували.
“Я розумію чутливість суспільства до цієї теми і реагую тільки тоді, коли до нас звертаються. Виробники відеопродукції і телеканали до нас звернулися і просили відстрочити. Ми підготували рішення. Друковані медіа звернулися, я реагую. По інтернету тему готові розглядати, але до нас поки не зверталися. В цілому я вважаю закон про українську мову хорошим. У ньому були деякі норми, які викликали сумніви, і ми вже бачимо, що працює, а що – ні”, – резюмував Потураєв.
