Екологічний рейтинг областей України 2022, який уп’яте підготувала редакція Фокусу, створений із двох частин. Це аналіз статистики й довідок про кожну область України, які допомогли підготувати екологи, що знаються на місцевих проблемах. Ці проблеми хронічні: незадовільне поводження з відходами, зокрема з агрохімікатами, забруднення повітря та водойм.
Про два регіони писали поза рейтингом. Стосовно АР Крим офіційної інформації немає, а в Києві за деякими показниками значення на два порядки відрізняються від середньостатистичних. Наприклад, на 1 кв. км площі столиці припадає 52 681,7 кг небезпечних відходів при середньому значенні по країні 881,4 кг/кв. км і 19 756,8 куб. м забруднених стічних вод, тоді як у середньому по Україні цей показник — 858,5 куб. м/кв. км. Тому просто зафіксуємо, що Київ — найзабрудненіше місто країни.
У цьогорічному рейтингу ми ввели новий показник: зростання/зниження викидів в атмосферу від пересувних джерел забруднення на одну особу.
По-перше, аналіз структури викидів свідчить, що в багатьох областях автомобілі більше забруднюють повітря, ніж підприємства, в Києві — майже в сім разів.
По-друге, цей критерій демонструє, як пандемія коронавірусу допомогла довкіллю: у більшості областей автомобільні викиди зменшились.
Екорейтинг Фокусу 2022: як ми рахували
Рейтинг Фокусу побудовано на офіційних даних, опублікованих держустановами: Держстатом, Держводагентством, Національним інститутом раку. Статистичні звіти традиційно запізнюються, тому ми змушені оперувати цифрами за 2020 рік.
Для оцінки екологічної ситуації в регіонах Фокус обрав шість критеріїв. За кожним із них ми вивели середнє значення по країні, з ним порівнювали ситуацію в кожній області. Усі бали вираховувалися, виходячи з цього показника: середнє значення — 0 балів. Якщо ситуація в регіоні виявилася гіршою, ніж загалом по країні, нараховувалися бали з від’ємними значеннями, якщо кращою — з додатними.
Максимальні 5 балів та мінімальні -5 балів можна було отримати за такі показники: кількість викидів в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел забруднення; утворення відходів І–ІІІ класів небезпеки (це, наприклад, батарейки та ртутні прилади); обсяг забруднених стічних вод; кількість захворювань на злоякісні новоутворення.
За п’ятибальною шкалою (від -2,5 до 2,5) оцінювалися такі показники: зростання/зниження викидів в атмосферу від пересувних джерел забруднення на одну особу; утворення відходів у цілому (I–IV класів небезпеки). Наприкінці кількість набраних кожною областю балів підсумовували й визначали лідерів та аутсайдерів рейтингу.
