Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв номінований на здобуття Нобелівської премії миру у 2022 році.
Кандидатуру Джемілєва висунула віцеспікерка нижньої палати польського сейму Малгожата Госєвська.
Серед номінантів на Нобелівську премію миру 2022 року — британський дослідник природи Девід Аттенборо, Всесвітня організація охорони здоров’я, лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська, міністр закордонних справ Тувалу Саймон Кава та Папа Римський Франциск.
Мустафа Джемілєв народився 13 листопада 1943 року у селі Ай-Серез поблизу міста Судак у Криму. Після приходу радянських військ у 1944 році його родину було депортовано до Узбекистану. До дванадцяти років Джемілєв разом з сім’єю проживав під адміністративним наглядом в Андижанській області.
У віці 16 років Джемілєв, працюючи токарем на Ташкентському авіаційному заводі, брав участь у нелегальній молодіжно-студентській організації «Союз кримськотатарської молоді», куди входили кримськотатарські студенти та робітники.
У 1966 році Мустафу засудили до півтора року позбавлення волі через його відмову служити у Радянській армії з політичних мотивів.
Протягом 1966−1983 років був шість разів заарештований. Має сім судимостей, провів в ув’язненні 15 років за «поширення поглядів, що ганьблять радянський лад».
У 1986 був остаточно звільнений й переїхав до Бахчисараю. З 1987 по 1989 роки керував Центральною ініціативною групою національного руху кримських татар. У 1989−1991 роках очолював Організацію кримськотатарського національного руху.
У червні 1991 року Джемілєв був обраний головою Меджлісу кримськотатарського народу. Він обіймав цю посаду до листопада 2013 року. Обирався народним депутатом кількох скликань. На дострокових парламентських виборах 2019 року обраний народним депутатом Верховної Ради IX скликання від партії «Європейська солідарність».
Лідер кримськотатарського народу був номінований на Нобелівську премію миру у 2009, 2011 та 2015 роках.
Нагадаємо, перші Нобелівські премії було присуджено 10 грудня 1901 року, у п’яту річницю смерті Нобеля. Право присудження премії миру Нобель довірив не шведській науковій спільноті, а норвезькому парламенту. Тому з 1901 ця нагорода вручається в Осло.
Першими лауреатами Нобелівської премії миру стали Жан Анрі Дюнан, ідейний натхненник створення Міжнародного Червоного Хреста, та Фредерік Пассі, засновник Міжнародної ліги миру.
Процедура нагородження відбувається щорічно 10 грудня. Поряд з грошовою премією, розмір якої змінюється в залежності від доходу, отриманого від Нобелівського фонду, лауреатам вручається медаль та диплом.
