Міністр культури, молоді і спорту України Володимир Бородянський запевнив, що не планує ініціювати зміни до закону про декомунізацію. Міністр назвав своє ставлення до декомунізації позитивним, “але завжди є “але”.
“Але завжди є “але”. Давайте так: я за те, щоб ми називали речі своїми іменами. У нашій історії були жахливі сторінки і хороші сторінки. І той режим, який був 70 років на нашій території, призвів до великих втрат. І призвів до досягнень, теж не можна цього заперечувати. Але найстрашніше, що він привів до втрат інтелектуальних, ментальних і жахливих фізичних, людських втрат”, – сказав Бородянський в інтерв’ю “BBC Україна”.
На думку міністра, якщо в Україні “знімають” пам’ятники, це не змінює свідомість.
“На мій погляд, це найлегший шлях, який ми обрали – закрити зірку, зняти Леніна. А ось свідомість і проблеми, які виникають, ті всі суперечки – це ж через свідомість. Ми взагалі не провели цю дискусію, не з’ясували, що з нами відбувалося, і не сказали: дивіться, така у нас була історія. Вони – не герої наші, і ми не називатимемо їхніми іменами площі і вулиці”, – розповів міністр.
Що відомо про декомунізацію?
Декомунізація – процес позбавлення від наслідків комуністичної ідеології, що розпочався в часи розпаду СРСР та активізувався під час ленінопаду в період Революції гідності.
Верховна Рада ухвалила пакет законів 9 квітня 2015 року, які передбачають декомунізацію. 16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва заборонив діяльність Комуністичної партії України. Вулиці в Україні почали перейменовувати, а пам’ятники відомим діячам СРСР – демонтовувати.
Щоправда, декомунізація не припала до душі 46 депутатам парламенту 8-го скликання. Тож вони поскаржились на закон до Конституційного Суду. Проте в липні 2019 року суд визнав конституційним закон про декомунізацію Конституційний суд визнав декомунізацію законною: опубліковане рішення.
