В Україні призовний вік у 2019 році встановлено на рівні 20-27 років, однак вищі чини української армії вважають це неправильним, і хочуть повернути можливість призивати на службу до ЗСУ юнаків з 18 років.
Про це стало відомо з брифінгу з начальником відділення комплектування Управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ підполковником Миколою Качаненком, опублікованих ресурсом АрміяInform.
Так, Качаненко повідомив, що в Генштаб ЗСУ надійшла пропозиція, згідно з яким призовникам посилюють відповідальність за спроби ухилення від військової служби та порушення правил військового обліку.
“Для призовника сьогодні не є проблемою заплатити штраф у 255 гривень і продовжувати ігнорувати повістки. За ухилення від військової служби у нас покарання не “позбавлення волі”, а лише “обмеження”. Найсуворіший наш суд в кращому випадку може винести вирок у вигляді умовного покарання. Тому окремим призовникам вигідніше навіть бути умовно засудженими, ніж служити в армії”, – зазначив на брифінгу офіцер.
За словами Качаненко, в питаннях призову до лав Збройних Сил існують певні відмінності між законом “Про військовий обов’язок і військову службу” та Указу президента про призов. У законодавчому документі йдеться, що призову на строкову службу підлягають громадяни, яким виповнилося 18 років та старші особи, які не досягли 27-річного віку”. А згідно з останніми президентськими указами, закликали громадян з 20 років.
“Така розбіжність негативно впливає на призовну кампанію, — переконаний підполковник Качаненко. – Молода людина, зазвичай, після закінчення школи або коледжу намагається влаштуватися в житті — хтось починає працювати, хтось заводить сім’ю. І надалі хлопець розглядає службу в армії як небажану. Нещодавно побував на нараді в Офісі Президента під головуванням одного із заступників керівника Офісу, де озвучили пропозицію призивати в армію з 18 років, як того вимагає Закон. У письмовому вигляді така пропозиція надійшла і від Генштабу ЗСУ”.
Як відомо, раніше призову до армії підлягали юнаки віком від 18 років. Разом з тим, незважаючи на підвищення віку призовників-строковиків, молоді люди 18-19 років мають право пройти службу в армії на добровільній основі (за контрактом), повідомляють юристи України.
Плановані терміни проведення призову на строкову службу в армію на 2020 рік:
- з 01.04.2020 по 30.06.2020-весняний призов 2020 року;
- з 01.10.2020 по 31.12.2020-осінній призов 2020 року.
Призовна кампанія може продовжуватися на підставі Указу Президента в будь-який момент (прийняття нових законів для цього не потрібно).
Крім того, чинне законодавство дозволяє Президенту без попередження оголошувати позачергові і додаткові заклики строковиків, приміром, у Нацгвардію (річний заклик) і Прикордонслужбу (зимовий заклик).
ASPI дізналося у юристів критерії, за якими призовник може отримати відстрочку.
Згідно з положеннями профільного закону, повідомили експерти сайту URISTY UA, скористатися відстрочкою можуть військовозобов’язані, які не підлягають мобілізації за наявності таких підстав:
- якщо існують об’єктивні проблеми зі здоров’ям, можна отримати відстрочку від мобілізації до пів року, з подальшим підтвердженням або переглядом прийнятого рішення;
- якщо він був закріплений за відповідним органом влади або підприємством і це було обумовлено необхідністю забезпечення нормальної роботи державних структур, а також підприємств, які беруть участь у виконанні мобілізаційних завдань;
- на його утриманні перебуває від трьох дітей і більше;
- утримує дитину-сироту або дитину, яка не має батьківського піклування, за умови що такі діти ще не досягли повноліття;
- містить дитини віком до двадцяти трьох років, і ця дитина має статус інваліда першої або другої групи;
- один виховує дитину, якій не виповнилося вісімнадцяти років;
- має статус аспіранта або студента денної форми навчання (при оголошенні військового стану ця пільга не діє);
- на постійній основі бере участь у догляді за людиною, яка згідно із законодавством України потребує допомоги й військовозобов’язаного немає ким замінити;
- депутати парламенту України та АРК, а також інші особи, прямо передбачені законом.
