Можливо, вже навіть більше. Але потребу у створенні нової технології експертизи шкільних підручників Директорат загальної та середньої освіти МОН (з’явилися за реформою Гриневич) відкинув, розповів Ігор Лікарчук.
Каже, що уважно дивиться на завдання шкільних підручників для учнів НУШ 3 класу, бо сам дідусь.
“Я не хочу, щоб моєму онуку в третьому класі вчителька пояснювала, що таке глінтвейн, і чому його потрібно пити, коли ти замерз… Про мандрівку двох дітей на вершину гори промовчу взагалі…”, – зазначив він.
І зараз минає 4 роки, як Лікарчук запропонував Міністерству освіти і науки принципову нову технологію експертизи шкільних підручників на основі використання сучасних інформаційних технологій, яка гарантувала, що у шкільних підручниках нічого подібного (або іще гірше) не буде.
Цю технологію розробляли, базуючись на досвіді багатьох країн світу, багато працюючи з авторам підручників, видавцями…
Для розробки відповідного програмного забезпечення та системи його комплексного захисту потрібно було 7-10 млн грн… Їх знайти не захотіли.
Наші пропозиції вмерли в аналах Директорату загальної середньої освіти МОН. Причин, через які наші пропозиції відхилили, мені ніхто не назвав. Майже річна праця “пішла коту під хвіст”.
Рецензування підручників нашому Центру віддавати не захотіли… І ось тепер маємо.
Упевнений, що таких перлів у підручниках є і буде ще тьма. Зауважте, що йдеться про підручники, на видання яких щороку витрачається сотні мільйонів бюджетних грошей…”, – констатував експерт, і додав, що один із підручник із хімії взагалі “стверджує, що сода лікує рак”.
Раніше Лікарчук пояснював, що у Директорати МОН свого часу понабирали фахівців без досвіду, а рівень їх знань нижчий, ніж в українських вчителів. Натомість заробітки – захмарні. Але єдиний результат появи та роботи цих Директоратів вилився, хіба що, у збільшення кількості різних інструкцій та наказів. Які, своєю чергою, за якістю підготовки поступаються тим, що раніше готували старі та досвідчені кадри МОН.
