Економічні проблеми в Україні не заважають розширенню сфери вживання української мови. З 16 січня 2021 року набере чинності чергова норма закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – перейти на неї будуть зобов’язані торгівля і сервіс. Закон був прийнятий в 2019 році, підписав його президент Петро Порошенко.
Зараз питання про відповідність закону Конституції України розглядається в Конституційному Суді.
Як буде працювати нововведення на практиці, і які передбачені санкції за порушення закону, пише сайт «Сьогодні».
Що вимагає закон
Згідно вступає в силу статті 30 згаданого закону, мовою обслуговування споживачів в Україні є українська. Чи не забороняється дублювання інформації на інших мовах.
На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися на іншій мові, прийнятній для сторін.
Тобто, всюди: в магазинах, ресторанах, кафе, сервіс-центрах персонал зобов’язаний звернутися до клієнта українською.
Наприклад: «Доброго дня! Що бажаєте замовити? »
І тільки на прохання відвідувача офіціант, продавець, приймальник можуть перейти на іншу мову – російську, угорську, англійську і т. д.
За порушення норм передбачені:
- якщо порушення виявлено вперше – попередження або штраф 200-400 неоподатковуваних податком мінімумів (3400-6800 грн);
- при повторному порушенні – до 700 мінімумів (11900 грн).
Але штрафувати почнуть не раніше 2022 року.
Як це буде працювати
Для сприяння функціонуванню української мови на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови. Його призначає і звільняє Кабмін. На сьогодні Уповноваженим призначений Тарас Кремінь. Для забезпечення його діяльності створено Секретаріат.
Одним з важливих обов’язків Уповноваженого є розгляд скарг фізосіб і юросіб на недотримання вимог закону про державну мову. Також Уповноважений має право накладати штрафи.
«Треба поступово створити необхідні умови, щоб всі жителі України користувалися державною мовою в усіх сферах життя. Але ми готові розвивати мову і традиції корінних народів», – підкреслив Тарас Кремінь.
Нагадаємо: в Україні корінними народами вважаються українці, кримські татари, караїми, кримчаки і греки Приазов’я. Решта є національними меншинами. Тобто, діаспорою народів, що мають свої етнічні батьківщини за межами України.
Відповіді на три актуальних питання
Ми з’ясували, як на практиці будуть дотримуватися виконання закону.
1. Чи будуть з 16 січня перевірки магазинів та ресторанів, в тому числі негласні?
Як розповів нам Тарас Кремінь, до закінчення карантину перевірок не буде. З огляду на те, що в Секретаріаті всього 50 осіб (на сьогодні працюють 32 людини), очевидно, що вони не в змозі забезпечити тотальний контроль за виконанням мовного закону.
До органів держвлади на місцях, асоціації бізнес-структур та інші установи, яких це стосується, від імені Уповноваженого розіслані листи з нагадуванням про необхідність виконання з 16 січня вимог ст. 30 закону про мову. За словами Тараса Креміня, на місцях є розуміння.
Організовано інформаційний супровід в ЗМІ. Також сподіваються на допомогу активістів з числа небайдужих громадян. Така «Мовна сотня» по регіонах вже формується.
2. Чи можна заробити грошей, повідомляючи про порушення закону про мову?
Ні. Ця діяльність є добровільною і не оплачується.
3. Як зафіксувати факти порушень?
Скарги про порушення повинні бути підтверджені документально. Це може бути фото – якщо цінник, меню або вивіска не українською мовою. Або аудіо або відеозапис розмови з продавцем, офіціантом на смартфон, камеру.
Що кажуть підприємці
Представники бізнесу поки обережно оцінюють наслідки українізації торгівлі та громадського харчування.
Генеральний директор компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова побоюється, що закон розв’яже руки агресивно-патріотичній частині населення. А також, що в переважно російськомовних регіонах – це схід і південь України – статтю 30 закону проігнорують, поки не введуть штрафи за її невиконання.
«Логіка підприємців така: якщо за якусь вимогу немає штрафів, то можна не дотримуватися, – стверджує Ольга Насонова. – В областях, де в побуті в основному говорять російською, україномовні продавці та офіціанти виглядають дивно. Також це буде суржик, адже серед них мало хто володіє літературною українською».
У підсумку все може звестися до того, що «клієнт бажає, щоб з ним говорили російською». Аналогічна картина можлива в багатьох місцях на Закарпатті, тільки мова – угорська.
Закон напевно буде виконуватися в західних і центральних областях, в Києві, де населення добре володіє українською.
«У нас однією з вимог при прийомі на роботу офіціантів і адміністраторів є вільне володіння українською, меню давно все українською мовою. Тому проблем не бачу», – відповів керуючий партнер мережі ресторанів «Пастатека» Максим Храмов.
Що кажуть експерти
Глава Секретаріату підприємців при Кабміні Андрій Забловський зазначив, що дворічний період без штрафів потрібно використовувати для добровільного плавного переходу на спілкування українською в сфері сервісу.
«Потрібна активна популяризація української мови, а не таємні перевірки і скандальні дії з боку псевдоактивістів, які вважають себе патріотами. Вони тільки нашкодять потрібній і важливій справі », – підсумував Андрій Забловський.
