Ріпак: особливості посадки та вирощування

Ріпак – це однорічна трав’яниста рослина сімейства Капустяні, яка обробляється переважно як олійна і кормова культура. За обсягом світового виробництва і споживання ріпакової олії ця культура займає п’яте місце в ряду олійно-білкових культур.

Рослинна олія, що отримується на основі рапсового насіння різних сортів вкрай багата на поліненасичені жирні кислоти. За хімічним складом вона максимально наближена до оливкової. Що стосується сумарного вмісту жирів і білків (45 і 25% відповідно), то насіння ріпаку практично не поступається гірчиці, сої та соняшнику. Іншою перевагою рослини є висока врожайність – понад 3-4 тонн насіння з гектара.

В інтернет-магазині lnzweb.com ви можете знайти різні види агропродукції, зокрема: насіннєвий матеріал, засоби захисту рослин та добрива. Для прикладу, за посиланням
насіння ріпаку від LNZ представлені різні види якісного насіння ріпаку, які гарантують вам високу врожайність за сприятливих умов і правильного догляду.

Різновиди ріпаку

Відносно часу посіву традиційно розрізняють озимий та ярий ріпак. Основна відмінність між двома формами ріпаку полягає в їх продуктивності, ступені олійності насіння і особливості догляду.

Озимий ріпак активно використовують для сидерації грунту. У ньому міститься близько 45-50% олії, що робить його чудовим джерелом корму для сільського господарства. В середньому з одного гектара можна зібрати до 300 центнерів зеленої маси.

На відміну від озимої форми, ярі рослини набагато легше переносять посушливу погоду і низькі температури. Однак олійність насіння ярого ріпаку трохи нижча і становить 32-35%.

Застосування

Завдяки своїм унікальним властивостям ріпак стає все більш затребуваною олійною культурою в світовому співтоваристві. Згідно з дослідженнями аналітичного агентства Oil World, на сьогоднішній день п’ятірку лідерів за обсягами виробництва ріпаку очолюють: Європейський союз, Китай, Канада, Індія і Україна.

Сфери використання ріпаку неймовірно великі і включають в себе харчові галузі, сільське господарство, тваринництво, птахівництво, металургію, а також текстильну, лакофарбову, миловарну і навіть паливну промисловість.

Області застосування ріпаку :

  • виготовлення маргарину;
  • виробництво ріпакової олії;
  • кулінарія;
  • поліпшення властивостей грунту;
  • підготовка грунту для посадки зернових;
  • органічне добриво;
  • заготівля шроту, силосу, макухи;
  • харчова основа для комбікормів і преміксів;
  • виробництво біодизеля;
  • як медонос.

Вимоги до посіву

Насіння озимого ріпаку намагаються сіяти не пізніше третьої декади серпня, як тільки закінчений збір основних сільськогосподарських культур. Ярий ріпак менш вибагливий – для його посадки підійде будь-який місяць весни. Проте, обидва різновиди досить вимогливі до родючості землі. Високої врожайності можна домогтися на глибоких структурних суглинних і глинистих видах грунту.

Рекомендовані умови для вирощування ріпаку:

  • помірно засолені грунти;
  • кислотність грунту в межах 6,2-7,0 pH;
  • підвищений вміст гумусу;
  • вільні від бур’янів посіви;
  • регулярне внесення мінеральних добрив;
  • макродобрива N, P, K;
  • мікродобрива в хелатній формі;
  • ширина міжрядь 15, 30, 45 см;
  • річний обсяг опадів 600-800 мм;
  • низький рівень залягання ґрунтових вод.

У ролі попередників для озимого ріпаку вибирають просапні й озимі культури. Для ярого найкраще підходить кукурудза, картопля, озима пшениця, горох, конюшина. Густота посіву для гібридів ріпаку становить 500 тис. насінин на гектар. Для звичайних сортів – 0,8-1,2 мільйона.

Догляд за ріпаком

Як і більшість представників хрестоцвітих культур, ріпак в першу чергу потребує азотних, фосфорних і калійних добрив. Їх рекомендується вносити як на етапі підготовки грунту, так і в період цвітіння.

Під час ранньої весни на посівах може утворюватися крижана кірка, яку необхідно акуратно ламати кільчасто-шпоровими котками. Особливу увагу при цьому потрібно приділити місцям випирання і обриву кореневої системи. Вкрай важливо не допустити підсихання коренів і верхніх шарів грунту.

Оскільки ріпак досить чутливий до зайвої вологи, необхідно заздалегідь подбати про створення спеціальних борозен для водовідведення. В іншому випадку рослини можуть загинути від застою талих вод і рясних опадів. При цьому слід враховувати ту обставину, що ризик вимокання посівів особливо великий навесні і восени.

Труднощі при вирощуванні ріпаку

Ріпак відрізняється хорошою стійкістю до вилягання, деяких захворювань і низьких температур. Проте, є ряд чинників, які можуть негативно позначитися на характеристиках майбутнього врожаю.

Головну загрозу для ріпаку становлять сирі, заболочені грунти і посуха. Нерівномірне постачання рослин водою може стати причиною гниття, появи шкідників і утворення вторинних пагонів, що в свою чергу ускладнює збирання ріпаку. При цьому рапс споживає майже в два рази більше води, ніж пшениця, гречка, жито та інші зернові культури.

У числі найбільш небезпечних шкідників ріпаку відзначають:

  • хрестоцвіті блішки;
  • ріпаковий пильщик;
  • гусениці капустяної молі;
  • гусениці білявок;
  • ріпаковий квіткоїд;
  • капустяна попелиця.

Основні хвороби, до яких схильна культура:

  • альтернаріоз;
  • фомоз;
  • фітоплазмоз;
  • біла іржа;
  • справжня борошниста роса;
  • несправжня борошниста роса;
  • бактеріоз коренів;
  • чорна ніжка.

Боротьба з бур’янами

Іншою умовою для отримання хороших сходів ріпаку є чисті, не заражені бур’янами посіви. У період вегетації олійна культура здатна ефективно справлятися зі шкідливою рослинністю за рахунок великої надземної маси. Однак на початкових етапах розвитку і в період підготовки землі рапс вкрай уразливий перед бур’янами.

Основну загрозу для ріпаку сиановлять наступні бур’яни:

  • фіалка триколірна;
  • плоскуха звичайна;
  • падалиця зернових;
  • повитиця;
  • лисохвіст;
  • мак польовий;
  • глуха кропива.

Щоб не втратити якість і обсяг зібраного врожаю, слід проводити періодичну обробку грунтовими гербіцидами. В якості додаткової міри захисту можна скористатися механічним прополюванням землі.





ІНШІ НОВИНИ