Фахівці Фізичного інституту імені П.М. Лебедєва РАН уточнили природу появи сонячного вітру. Відкриття допоможе зробити прогнозування космічної погоди більш ефективним, повідомила в середу прес-служба Російського наукового фонду (РНФ), чиїм грантом підтримано дослідження.
Сонячний вітер у вигляді потоку заряджених частинок, які постійно викидаються Сонцем, поширюється в усіх напрямках, відстань від Сонця до Землі він долає за два-три дні. Вплив сонячного вітру на атмосферу і магнітне поле Землі є однією з причин магнітних і іоносферних збурень, він вважається одним з головних факторів космічної погоди.
“Співробітники Фізичного інституту імені П.М. Лебедєва РАН детально вивчили рух плазми в сонячних макроспікулах (одному з найменш вивчених явищ на Сонці) і припустили, що саме вони відповідають за утворення корони Сонця – зовнішньої газової оболонки нашої зірки, в якій народжується сонячний вітер”, – йдеться в повідомленні.
Макроспікули – ниткоподібні утворення на краю сонячного диска, що утворюються в результаті підйому плазми з нижніх шарів сонячної атмосфери в корону Сонця на висоту від 10 тис. км і вище. Явище, яке на фотографіях нагадує вогненну бахрому, сьогодні залишається недостатньо вивченим. Дослідники проаналізували зображення, створені протягом шести років рентгенівським телескопом AIA на борту Обсерваторії сонячної динаміки (SDO), виведеної в космос NASA спеціально для спостережень за Сонцем. В цілому автори роботи детально досліджували переміщення 330 макроспікул.
“Порівнявши отримані дані з теоретичними траєкторіями, автори наукової роботи встановили, що макроспікули втрачають по дорозі частину енергії або маси, а швидше за все – і те й інше. Одержувачем втраченої речовини і енергії може бути тільки корона Сонця. Під дією даного процесу корона сонця повинна нагріватися, а також буде рости її маса, надлишок якої повинен залишати Сонце у вигляді сонячного вітру”, – повідомляє прес-служба РНФ, додаючи, що вчені не виключають, що саме макроспікули є причиною появи гарячої корони у Сонця і зірок сонячного типу.
“Не дивлячись на важливість даної дисципліни [вивчення космічної погоди], прогноз швидкості сонячного вітру все ще містить великі неточності. Ціна ж цих помилок в міру розгортання все нових супутникових угруповань і при розширенні освоєння космосу людиною буде тільки рости. Можливо, тепер, коли стала зрозумілішою роль одного з факторів космічної погоди, який раніше не брався до уваги, точність таких прогнозів вдасться зробити вищою”, – вважає головний науковий співробітник лабораторії рентгенівської астрономії Сонця Фізичного ін титут імені П.М. Лебедєва РАН, професор Сергій Богачов, чиї слова наводяться в повідомленні.
