Західні країни дедалі більше стурбовані поглибленням економічного співробітництва між Росією та Туреччиною та зростаючим ризиком вторинних санкцій проти Анкари, якщо вона допомагатиме Москві обходити обмеження. Про це у понеділок, 8 серпня, пише Financial Times із посиланням на шість джерел серед західних офіційних осіб.
Причиною для посилення занепокоєння західних чиновників газета називає заяву президентів Росії Володимира Путіна та Реджепа Тайїпа Ердогана про готовність розширювати співпрацю у торговельній та енергетичній сферах, зроблену після зустрічі у п’ятницю, 5 серпня, у Сочі.
Одне з джерел FT зізналося, що офіційних переговорів серед країн ЄС поки не було, проте блок “уважніше стежить за турецько-російськими відносинами”. Інше джерело видання зізналося, що ЄС розглядає можливість тиску на західні компанії та банки, щоб вони або пішли з ринку, або скоротили свою присутність у Туреччині у разі допомоги Москві в обході санкцій.
Подібні обмеження можуть підірвати і без того економіку Турецької республіки, що страждає від рекордної інфляції. Однак єдності думок у ЄС щодо подібних кроків немає, більше того, є високий ризик, що багато країн не захочуть втрачати турецький ринок, який є прибутковим для їхніх компаній і виступатимуть проти подібних ініціатив. Проте окремі держави ЄС все ж таки могли б чинити тиск на Туреччину, зазначають джерела.
“Наприклад, вони можуть попросити ввести обмеження на торгове фінансування або попросити великі фінансові компанії скоротити фінансування турецьких компаній. Я б не виключав будь-яких негативних дій, якщо Туреччина надто зблизиться з Росією”, – заявив один з європейських дипломатів.
FT також нагадує, що представники Туреччини добре обізнані про можливі ризики, оскільки у червні заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо проводив робочу зустріч із представниками турецького бізнесу та банків та попереджав їх про готовність Вашингтона запровадити вторинні санкції за співпрацю з Росією. Проте щонайменше одне нарощування співробітництва у банківській сфері після переговорів між президентами Росії та Туреччини відбудеться — Реджеп Ердоган анонсував прискорену інтеграцію та розвиток на території республіки російської платіжної системи “Світ”.
Ця заява особливо насторожила європейських чиновників, котрі побачили у цьому можливості для обходу фінансових санкцій. Турецька та російська сторони наполягали, що це значно спростить життя російським туристам, які зможуть оплачувати місцеві послуги. Також Росія та Туреччина домовилися про перехід на розрахунки в національних валютах, що має допомогти Туреччині зберегти валютні резерви та зміцнити курс ліри. Окремим пунктом домовленостей стало переведення оплати російського газу за рублі.
З початку війни Росії проти України турецька влада дотримується так званого “збалансованого нейтралітету”. Турецька влада активно бере участь у конфлікті як посередник переговорів, Ердоган надавав Стамбул як переговорний майданчик з військових переговорів, також Туреччина допомогла відновити постачання зерна на світові ринки з України. Проте західні держави побоюються, що “збалансований нейтралітет” може перетворитися для Росії на “вікно можливостей” щодо обходу санкцій.
При цьому на військову співпрацю з Росією Туреччина поки не погоджується, на пропозицію Володимира Путіна збудувати завод з виробництва безпілотників типу Bayraktar на території Росії компанія Baykar Makina відповіла відмовою.
Директором та співвласником компанії є Сельчук Байрактар, який доводиться зятем президенту Туреччини. Компанія активно підтримує Україну та постачає їй свою продукцію, яка використовується ЗСУ у протистоянні російській агресії.
