У парламенті збираються підготувати законопроект про введення талонів на продукти. З такою пропозицією виступив народний депутат від Блоку Петра Порошенка Сергій Тригубенко. Його надихнув досвід Литви, де планують ввести для малозабезпечених електронні ваучери на продукти від фермерів.
Чи можливо це в Україні і яким чином будуть видавати їжу — читайте далі у цій статті.
Литва вирішила ввести талони на їжу для того, щоб підтримати малозабезпечених і стимулювати фермерів відкривати власні магазини. Таким чином, влада Литви сподівається, що продукти у фермерських крамницях можуть бути дешевшими. Це одна з форм регулювання цін у цій країні.
Система діє так: люди в Інтернеті купують електронні талони — їх номінал дорівнює 10 євро, але литовці платять тільки 7 євро. Ними розраховуються за продукти в невеликих магазинчиках. Різницю компенсує держава.
У Литві ця ідея викликала невдоволення серед фермерів. Вони запевняють, що відкриття магазинів занадто витратна справа і тому продукти там будуть все одно дорожчі, ніж на ринку.
У Міністерстві не підтримують
Міністр соціальної політики України Андрій Рева сумнівається у тому, що подібна система може прижитися у нас. “По-перше, Україна — не Литва, у нас масштаби різні. Литва за розмірами як Харківська область, там населення 3,5 млн осіб і частина з них зараз поїхала на заробітки. Там впровадити таку систему простіше”, — пояснив міністр.
За словами Реви, в Україні складно розібратися, кому давати подібні талони.
“У нас 20 тисяч домогосподарств отримували субсидії, показували нульові доходи і водночас купували автомобілі й квартири. Тому що 40% економіки перебуває у тіні. Як можна визначити, кому потрібна допомога реально? Крім того, хто буде цим займатися, хто видаватиме ці талони? Тут дуже багато питань, і я не уявляю, як можна щось подібне запровадити у нас”, — каже Рева.
Які талони є в інших країнах
Економіст, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко говорить, що подібна ідея із продуктовими талонами для малозабезпечених — не нова. “Щось подібне існує у США вже давно, так звані фудстемпи. Я сам бачив у Бостоні, як люди розплачуються такими картками в магазинах. Думаю, для України це дуже підходяща система, щоб захистити своїх малозабезпечених громадян. Це навіть швидше борг держави. Але я боюся, що у нас тих, хто потребуватиме, буде дуже багато”, — говорить Устенко.
На думку економіста, є ще одна небезпека введення подібних карток на їжу в Україні.
“У Литві досить низький рівень корупції порівняно з нами. У нас, боюся, одразу з’явиться можливість для організації різних схем. І тут важливо, щоб картки отоварювалися не в певних магазинах, інакше одразу виникають думки про корупцію, а в усіх магазинах. Ось як в Америці, там фудстемпи діють усюди, ними розраховуються навіть у російських магазинах”, — розповідає Устенко.
Глава української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко не проти карток на їжу.
“Треба намагатися це зробити. Поки Європа не має великого досвіду впровадження подібних талонів. Литва тільки на початку шляху і результат буде зрозумілий років через п’ять. Що стосується України, наша проблема в тому, що ми не знаємо насправді скільки у нас бідних людей. Немає точної верифікації, є просто окремі бази”, — говорить Дорошенко.
На його думку, можна піти іншим шляхом і знизити ПДВ на продукти. “У нас найвищий ПДВ у Європі — 20%, тоді як у європейських країнах у середньому 7% податок на їжу. Якби ми його знизили хоча б до 16%, то українці вже б через рік відчули різницю”, — вважає Дорошенко.
У Європі, в таких країнах як Франція, Великобританія, Угорщина, Італія, Чехія, Бельгія — роботодавці закуповують для своїх працівників продовольчі ваучери. І видають їх співробітникам як премію. Поміняти талони на їжу можна в кафе, ресторані, продовольчому магазині, які беруть участь у цій програмі.
У Бельгії видають екоталони, на які жителі цієї країни можуть купити енергозберігаючі лампочки, пристрої для економії води, проїзні на громадський транспорт. А в Угорщині популярні талони, якими громадяни можуть розрахуватися за культурні заходи.
