В Україні збираються повністю переписати чинні правила роботи фондового ринку. Незалежна асоціація банків для цього опрацювала з фінансистами законопроект №9035, а в. о. голови фінкомітету Верховної Ради Михайло Довбенко на пару зі своїм заступником Русланом Демчаком зареєстрували його у парламенті.
Мета законодавців — розхитати український ринок цінних паперів, який більше 20-ти років перебуває в зародковому стані і найчастіше використовується для перекидання грошей між підприємствами і інших схем. Не тільки через любов нашого бізнесу до сумнівних оборудок або через брак коштів, але ще і через дефіцит інструментів.
«На нашому ринку зараз немає ліквідних ринкових інструментів, крім облігацій внутрішньої держпозики. Акції українських підприємств неліквідні, облігації майже ніхто не випускає за рідкісними винятками. Попиту немає, тому що великі ризики, відсутнє нормальне регулювання, інфраструктура і так далі», — зазначив у розмові з UBR.ua директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Дається взнаки і небажання власників українського бізнесу втрачати повний контроль над своїми дочірніми підприємствами, а також недосконалість корпоративного управління і неготовність інвесторів ризикувати.
«Інвестори не готові вкладати гроші в турбулентний реальний сектор, а власники не поспішають ділитися доходом і достовірною інформацією про свій бізнес. Інша проблема — відсутність розвиненої інфраструктури. Вона не розвивається, тому що ринок відсутній», — партнер АТ «СК Груп» Юлія Курило.
Законопроект №9035 містить безліч нововведень:
Описується і легалізується кілька нових видів цінних паперів: кредитні ноти, депозитарні розписки, фондові варанти.
Детально виписується діяльність професійних учасників ринку капіталу з усіма правами і обов’язками: торговців фінансовими інструментами, депозитаріїв, клірингових установ, компаній з управління активами, бірж і т. д.
Вводяться правила для дефолтів за облігаціями, описується механізм захисту прав власників у подібних випадках.
Визначаються системно важливі учасники ринку капіталу (за аналогією з системно важливими банками).
Виписуються механізми, які дозволяють валютне хеджування ризиків для інвесторів.
Детально виписується поняття деривативу для ринку цінних паперів (раніше використовувалося для валютних операцій).
При підготовці законопроекту явно враховувався досвід сусідньої Польщі, яка за декілька років перетворила свій ринок цінних паперів на великий європейський хаб для інвесторів. Секрет успіху сусідів криється в чотирьох пунктах:
Загальнонародна приватизація промисловості за ринковою ціною.
Запровадження трирівневої пенсійної системи.
Активна реклама серед громадян ринку цінних паперів.
Судова реформа.
За підсумками реформ економіка отримала масовий приплив зовнішніх і внутрішніх інвесторів, завдяки яким Польща — єдина країна в ЄС — уникла рецесії під час кризи 2008-2009 років.
Однак зі списку видно, що польський досвід не аналогічний українському. У нашій країні всенародна приватизація провалилася і стала олігархічною. І обивателі не цікавляться цінними паперами. Все, що зроблено наразі — це ухвалено частину законів щодо судової реформи, яка проводиться лише на папері. А також зроблені перші кроки до пенсійної реформи — за першим її рівнем. Законопроект під другий рівень тільки внесений у Раду. І готується супутнє законодавство, до якого можна віднести і вищезгаданий законопроект №9035 — він створює інфраструктуру для вкладень недержавних пенсійних фондів, яким потрібно буде не просто збирати гроші населення, але і заробляти на них.
«Якщо цей закон буде ухвалено, то він може створити нову інфраструктуру фондового ринку та наблизити його до європейського. Теоретично можна буде проводити IPO (первинні публічні розміщення акцій), ринкові розміщення облігацій, акцій, випускати якісь деривативи на ці інструменти і так далі. Він створює передумови для розвитку повноцінного фондового ринку в Україні. Однак попиту на ці активи зараз немає. Єдиний варіант, який я бачу, — це примусове введення так званого другого рівня пенсійної системи», — зазначив Олександр Паращій.
Від обивателів поки що не чекають великої активності на фондовому ринку. Вже точно не на початковій стадії його повноцінного формування.
«На тлі нестабільності в банківському секторі, а також тривалої девальвації гривні попит на накопичення на альтернативну пенсію в нацвалюті буде швидше млявим. Хоча українці відрізняються сміливістю і відкриті новим ідеям заробити. Досить згадати МММ, фонди взаємного кредитування, фінансові компанії — коли підвищені відсотки, створювали підвищені ризики і тим не менш люди активно вкладали в них гроші», — зауважила Юлія Курило.
