Втома, біль в плечі, розширені вени, вузлики на шиї – ці та інші незвичайні і маловідомі ознаки раку легенів назвала лікар загальної практики з Великобританії Клер Моррісон.
Рак легенів характеризується зростанням аномальних клітин в двох легенях, успіх лікування цього захворювання в значній мірі визначається розміром пухлини і ступенем її поширення.
«Після сигаретного диму найбільш частою причиною первинного раку легенів є радон – безбарвний газ без запаху, який є продуктом розпаду радіоактивних речовин в гірських породах і грунті, що піднімається вгору через землю. Він може накопичуватися в будівлях, в тому числі в наших будинках, абсолютно непомітно», – розповіла британський медик виданню Express.
Говорячи про людей, які більше схильні до ризику раку легенів, лікар зазначила, що ймовірність захворіти на нього підвищується з віком і частіше зустрічається у тих, хто вже має хронічні захворювання легенів: емфізему, бронхіт, фіброз.
Що стосується ознак смертельно небезпечної хвороби, Моррісон повідомила: «Загальні симптоми раку легенів добре відомі, вони включають постійний кашель, біль у грудях, задишку, виділення мокротиння з кров’ю. Однак також можуть виникати стани, які не асоціюються з легеневою патологією».
Британський лікар назвала незвичайні і маловідомі ознаки:
- Наприклад, це зниження апетиту і енергетичного тонусу, втома.
- Також можна помітити зміну форми кінчиків пальців – вони товстішають, а нігті стають більш вигнутими.
- Пухлина, яка росте в легенях, може певним чином впливати на нервову тканину сусідніх ділянок і викликати синдром Хорнера – він проявляється звуженням зіниці, опущенням повік, западанням очного яблука і зниженням потовиділення на одній стороні обличчя.
- Крім того, можуть виникати біль в плечі й руці, а також слабкість руки.
- Одна з незвичайних ознак раку легенів – виникнення твердих болючих вузликів на шиї, розширених вен на шиї і плечі.
- Якщо пухлина тисне на гортанний нерв, це викликає захриплість.
«З цих причин важливо не ігнорувати будь-які симптоми, які, з’явившись, не зникають протягом декількох тижнів. Їх наявність потрібно обов’язково обговорити з терапевтом», – поділилася порадою британський фахівець.
