В Одеській області підтвердився спалах страшного смертельного захворювання – сибірської виразки. В межах всього села Меняйлівка введений карантин.
Сибірською виразкою заражаються люди, які контактують з продуктами тваринного походження, а також їх життєдіяльності. Інфікуватися можна через шкіру, а в окремих випадках – через слизову оболонку дихальних шляхів або травного тракту. Все, що потрібно знати про небезпечну хворобу, – читайте в нашому матеріалі.
Хвороба – біологічна зброя
Переважно до сибірки схильна велика рогата худоба, а також кози, вівці і коні. У розвинених країнах світу розповсюдження природної інфекції значно скоротилося. Крім того, завдяки профілактиці на промислових виробництвах продуктів тваринного походження і в сільських господарствах – люди стали заражатися рідше.
Крім смертельного результату і страшного перебігу хвороби, людство лякає ще й те, що спори сибірської виразки застосовуються в якості біологічної зброї. Факт біотероризму, наприклад, був зареєстрований в 2001 році в США, коли спори перероблені до виду дрібної пудри поширювалися через поштову службу.
Спори сибірки дуже “живучі”. Вони можуть десятиліттями залишатися активними. Коли вони потрапляють в багатий ґрунт – кров або тканини, то починають розмножуватися.
Є три форми
Шкірна – розвивається внаслідок контакту з інфікованими тваринами або продуктами тваринного походження. Небезпека полягає ще і в тому, що ця форма може передаватися контактно-побутовим шляхом від людини до людини. Саме ця форма сибірської виразки спалахнула в Одеській області.
Шлунково-кишкового тракту – не передається від людини до людини. Можливе зараження через вживання в їжу м’ясних продуктів, які не пройшли достатню термічну обробку. При такій формі захворювання у людини формуються некротичні виразки від ротової порожнини до сліпої кишки. Можливі крововиливи і навіть перфорація тканин.
Аспіраторна (легенева форма) – не передається від людини до людини. Викликається вдиханням спор, швидше за пов’язана з професійною діяльністю і частіше за інших закінчується летальним результатом.
Симптоми
Шкірна форма:
- збільшення місцевих лімфовузлів;
- нездужання;
- м’язовий біль;
- висока температура;
- головний біль
- нудота і блювота;
- червоно-коричневі папули, які викликають свербіж, зазвичай, проявляються протягом 1-10 днів після інфікування.
- прогресує до виразки в центрі папули;
- чорна кірочка на виразці.
Форма шлунково-кишкового тракту:
- блювота і нудота;
- висока температура;
- біль в животі;
- діарея;
- кров в стільці;
- можлива, черевна водянка.
Аспіраторная форма:
- по перших симптомах схожа на грип;
- з кожним днем температура піднімається все вище;
- біль у грудях;
- ускладненість дихання;
- можлива поява синюшного забарвлення шкіри і слизових;
Смертність
Якщо вчасно не звернутися за допомогою, ймовірність смерті досить висока, хоча і залежить від форми захворювання. Наприклад, виживання зі шкірною формою – 80-90%, якщо вчасно звернутися до медустанови. Сибірська виразка шлунково-кишкового тракту без необхідного лікування закінчується летально в 50% випадків, а легенева – в 100%.
“Пацієнтів з сибіркою визначають в інфекційний стаціонар. Важливо розуміти, що чим раніше людина отримає необхідне лікування, тим більша ймовірність вижити.
Зазвичай хворим прописують комплексне лікування, в яке входить: постільний режим, терапія антибіотиками пеніцилінового ряду і фторхінолони протягом 1-2 тижнів, ведення готових антитіл проти сибірської виразки. Для шкірної форми також використовується місцеве лікування у вигляді антисептиків і стерильних пов’язок, які накладаються на виразки. Щоб зняти інтоксикацію, у важких випадках, хворим додають Преднізолон. Виписують пацієнтів лише отримавши негативні результати бактеріологічного дослідження і після повного відторгнення струпа, якщо мова йде про шкірної формі захворювання.
Важливо розуміти, що цією недугою можливо заразитися повторно, оскільки після перенесеного захворювання довічного імунітету не виникає. Для безпеки населення проводиться профілактика проти сибірської виразки, якою повинні займатися ветеринарні служби. Вони виявляють захворювання у тварин і спалюють заражене поголів’я. Інфіковані пасовища з відходами життєдіяльності заражених тварин на багато років ізолюються.
Ефективною в боротьбі з поширенням сибірки є вакцинація поголів’я худоби, а також людей, які знаходяться в групі ризику: ветеринарів, військових, службовців в лабораторіях, де займаються вивченням сибірської виразки, працівників м’ясокомбінатів і промислової переробки продуктів тваринного походження.
