Єднання з УПЦ МП буде лише з тими, хто до цього дозрів, – Предстоятель ПЦУ

Очільник ПЦУ Митрополит Епіфаній розповів про власне бачення майбутнього українського православ’я та подальше становлення помісної Церкви України.
Про те, що об’єднання ПЦУ та УПЦ неминуче і про нюанси у цьому складному процесі Предстоятель Православної Церкви України (ПЦУ) розповів в інтерв’ю НВ.

“Об’єднання є неминучим. Незворотні процеси почалися ще у 2018 році, коли ми провели об’єднавчий Собор, і три гілки українського православ’я об’єдналися в єдину помісну Православну Церкву України. Тоді, на жаль, на цей Собор прийшло мало архиєреїв з боку МП, але через три з половиною роки, коли почалося масштабне російське вторгнення, багато і єрархів, і духовенства, а особливо вірян МП, зрозуміли, що перебувати надалі в цій церкві неможливо. Тому поступово, з низів, з парафій вони почали приєднуватися до ПЦУ”, – пояснив він.

Митрополит Епіфаній наголосив, що на єднання підуть ті, хто мають таке бажання. Передбачається, що в Україні буде частина тих, хто залишиться з РПЦ. Однак, чи це буде екзархат, митрополія — невідомо.

“Вони візьмуть відповідну назву російської Церкви і, будь ласка, нам не потрібні ті, хто будуть руйнувати українську Церкву з середини. То ж єднання буде лише з тими, хто дозрів до цього єднання”, – додав Епіфаній.

За його словами, розділення в українському православ’ї триває вже 30 років. Але заради України “ми готові почати цей діалог з чистого аркушу і разом писати новітню церковну історію”, продовжив митрополіт, відповідаючи на запитання щодо наявності у Церкви процедури люстрації.

“Але треба визнати й помилки, без цього рух далі неможливий — треба переосмислити те, що було зроблено, залишити його у минулому й разом будувати спільне майбутнє. Тому буде діалог, і комісії будуть вирішувати, кого приймати і кого не приймати. Якщо людина проявила себе дуже негативно, то це буде лише проблемою для церкви”, – наголосив очільник ПЦУ.

Щодо заяв Собору УПЦ МП про повне відокремлення від РПЦ, Митрополит Еріфаній називає такі заяви – рішенням, яке дозволяє певною мірою уникнути відповідальності перед законом № 2662 щодо перейменування. В цьому законі мовиться про те, що якщо церква має центр керування в країні-агресорі, то вона повинна відповідно і змінити свою назву з УПЦ на РПЦ.

“Як ми бачимо, є намагання вичистити в статуті будь-які згадки щодо РПЦ. Але в першому пункті того статуту, що був опублікований нещодавно, було видно, що йде мова про грамоту 1990 року, яка була вручена тоді колишньому митрополиту УПЦ Філарету. В ній іде мова про незалежність і самостійність в управлінні, але при цьому УПЦ залишається невід’ємною частиною РПЦ. Тому, не дивлячись на те, що було забрано, вони й надалі залишаються складовою РПЦ, бо жодним словом не було сказано, що вони проголошують автокефалію і виходять зі складу РПЦ”, – прокоментував заяви УПЦ МП про рішення Собору Митрополит Епіфаній.

Як наголошує Предстоятель ПЦУ, зараз відбувається імітація, що вони є незалежною та самостійною Церквою: “Відокремлення як такого ми не бачимо, а тільки чуємо заяви. Можливо, все це задля того, щоб призупинити процес переходу парафій УПЦ МП до ПЦУ, але побачимо, бо зараз в середині церкви відбуваються суперечки”, – резюмує Митрополит Епфаній.

Предстоятель ПЦУ вчергове повторив:

“Ми закликали до діалогу, але з умовою, що вони не будуть ставити ультиматумів, бо сам діалог передбачає, що треба починати з чистого аркушу. З їх боку є бажаючі цього діалогу. Є архієреї, є духовенство, з якими ми підтримуємо контакт, і я вірю, що у майбутньому це переросте у щось більше. Ми зуміємо розпочати діалог, особливо коли Москва почне на них ще більше тиснути. Ми вже бачимо шантаж з боку РПЦ, коли вони забрали кримські єпархії від УПЦ, створивши там кримську митрополію на чолі з митрополитом Лазарем, а він досі – член священного Синоду УПЦ МП. Це чіткий знак до УПЦ, що вони не повинні віддалятися. Бо якщо вони будуть віддалятися, то далі будуть анексовані донецькі та луганські єпархії, а також єпархії нещодавно окупованих територій. Так, ми бачимо боротьбу сил в УПЦ, більшість церкви виступає за відокремлення від РПЦ, але все ж таки залишається меншість, яка прагне залишатися частиною РПЦ, і вона активна”.

Джерело





ІНШІ НОВИНИ