В Україні збільшилась кількість прихильників ПЦУ та атеїстів. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
По-перше, переважна більшість респондентів продовжують себе ідентифікувати як православні. Наразі 72% респондентів ідентифікують себе як православних.
По-друге, серед православних церков безумовно лідирує Православна церква України. Загалом, 54% серед усіх респондентів зараховують себе саме до Православної церкви України. Лише 4% зараз ідентифікують себе з Українською православною церквою Московського патріархату. Також ще 14% вважають себе просто православними, без конкретизації патріархату.
По-третє, порівняно з 2021 роком частка тих, хто ідентифікує себе з Православною церквою України, зріс з 42% до 54%. Натомість з 18% до 4% знизилася частка тих, хто ідентифікує себе з Українською православною церквою Московського патріархату.
Серед інших результатів: після православ’я найбільше респондентів ідентифікували себе як атеїстів (10%) і греко-католиків (8%). Інші релігії / конфесії називалися рідше.
В усіх регіонах найбільше людей ідентифікують себе з православ’ям, а також – саме з Православною церквою України (від 59% у центрі до 42% на сході). З УПЦ-МП ідентифікують себе 3-6% залежно від регіону (навіть на сході і півдні – лише 5-6%). Водночас із заходу на схід від 6% до 26% зростає частка тих, хто вважає себе православним, але не зараховує до жодного патріархату.
Також можна звернути увагу, що із заходу на схід від 4% до 17% зростає частка атеїстів.
За словами заступника директора Київського міжнародного інституту соціології Антона Грушецького, у цьому опитуванні соціологи вивчали саме самоідентифікацію респондента. Іншими словами, респондент може ходити до іншої Церкви (наприклад, тому що в його населеному пункті інших варіантів немає) чи взагалі не відвідувати будь-яку, але в питанні самоідентифікації робити певне “політичне” рішення (звідси і жарти про “атеїстів Київського патріархату”).
“Ми бачимо, що хоча Українська православна церква (Московського патріархату) зберігає фактичний контроль над більшістю парафій, але водночас у свідомості українців вона зазнала значних репутаційних втрат (зрозуміло, через асоціації з російським агресором). Навіть нещодавні рішення, спрямовані на зменшення асоціації з Росією, щонайменше зараз не допомагають УЦП-МП повернути хоча б частину попередньої прихильності. І, скоріше за все, без радикальних (у сприйняття населення) рішень з “українізації” Церкви, ситуація для УПЦ-МП істотно не покращиться найближчим часом”, – зазначив науковець.
Грушецький зауважив, що варто також розглядати це питання і під іншим кутом зору. З моменту створення ПЦУ у суспільстві було багато дискусій і почасти це питання могло провокувати певну напругу (хоча й значною мірою інспіровану ззовні).
“Наразі ми бачимо, може, і не досягнення консенсусу, але значне пом’якшення різниці в поглядах українців і бачимо більшу згоду між населенням”, – резюмував він.
Опитування проводилось упродовж 6-20 липня 2022 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
