У Зеленського хочуть “перекроїти” Україну: до чого готуватися

У президентській партії “Слуга народу” вирішили зайнятися децентралізацією, яка передбачає посилення повноважень місцевої влади і практично нівелює роль обласних міських адміністрацій.

Що іще зміниться в адміністративному устрої України – читайте в нашій статті.

Головне:

  • У партії “Слуга народу” створено робочу групу з напрацювання проекту наступного етапу децентралізації.
  • В Україні можуть замінити обласні державні адміністрації на префектури.
  • Планується скорочення районів з 490 до 100 шляхом їхнього об’єднання.

Префектури замість ОДА

У партії “Слуга народу” створили групу, яка займеться реформою децентралізації. За словами глави передвиборчого штабу президентської партії Олександр Корнієнко, реформа передбачає розширення повноважень влади на місцевому рівні і зменшення ролі державних адміністрацій та заміну їх на префектури.

“Префекти стежитимуть за законністю рішень місцевих рад. За такої моделі потужний районний рівень не дуже потрібен, тому йдеться про укрупнення районів, якими буде займатися префект”, – сказав Корнієнко.

Саме тому децентралізація від ЗЕ-партії передбачає об’єднання деяких районів в Україні – з 490 планується залишити тільки 100.

Корнієнко впевнений, що група зможе напрацювати необхідний проект, а депутати Верховної Ради проголосують за нього конституційною більшістю (понад 300 голосів).

Більше подробиць у президентській партії поки що не розповідають.

Ідея не нова

Перші етапи децентралізації в Україні почалися ще у 2014 році. Центральна влада запропонувала посилити місцеве самоврядування і передати “на місця” максимальну кількість повноважень і ресурсів. Змінити положення про адміністративно-територіальний устрій і створити об’єднані територіальні громади (ОТГ), а в перспективі запровадити інститут префектів.

За цей період Україні з’явилося 876 ОТГ, а доходи місцевих бюджетів зросли з 68 млрд грн у 2014 році до 234 млрд грн у 2018 році, а очікуване у 2019 році зростання складе близько 291 млрд грн.

У січні 2019 року уряд Володимира Гройсмана представив проект другого етапу децентралізації на 2019-2021 рр. Серед нових завдань – затвердити нову територіальну основу країни – 100 дієздатних районів і 1600-1800 дієздатних громад; закріпити фінансову самодостатність місцевого самоврядування; сформувати ефективну систему управління; упорядкувати систему державного контролю, а також уникнути дублювання функцій.

Цей проект також розглядається з боку партії “Слуга народу”, але навряд чи він залишиться в тому варіанті, в якому його презентували у Кабміні.

А ось як може виглядати інститут префектів в Україні, можна уявити завдяки законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади, ініціатором якому був п’ятий президент України Петро Порошенко.

Згідно з проектом, префекти матимуть такі повноваження:

  • здійснення нагляду за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування;
  • координація діяльності територіальних і центральних органів виконавчої влади та здійснення нагляду за дотриманням ними Конституції та законів України;
  • забезпечення виконання державних програм;
  • напрямок і організація діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечення їхньої взаємодії з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації;
  • здійснення інших повноважень, визначених Конституцією і законами України.

У законопроекті окремо прописали і наглядову функцію префекта, згідно з якою він має право припиняти дію актів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду.

Префекти призначатимуться в такий самий спосіб, як і глави ОДА – указом президента за поданням Кабінету міністрів.

Префекти і райони

За словами народного депутата 8-го скликання від партії БПП і члена комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Олександра Дехтярчука, введення інституту префектів є дійсно необхідним, але водночас із цим до визначення повноважень самих префектів треба поставитися дуже відповідально.

“Органи місцевого самоврядування не без підстави побоюються, що введення префектів може включати в себе елементи контролю і втручання в їхню безпосередню діяльність. І зараз це питання залишається відкритим, і наскільки воно буде демократично розглядатися – поки невідомо”, – пояснює політик.

А ось об’єднані райони, на думку нардепа, створюватимуть певні незручності для місцевих жителів.

“Я не прихильник такої ідеї, на мою думку, об’єднаній громаді не потрібен для взаємодії з високим рівнем адміністративного устрою посередник – “район”, це зайвий елемент. На мою думку, повинні бути потужні ОТГ – 10-12 тис. осіб, а за ними область, тобто регіон”, – каже він.

Дехтярчук пояснює, що зараз функції районних рад досить малі, і немає ніяких підстав утримувати з державного бюджету ці утворення, навіть якщо їх стане в кілька разів менше.

“Я пропоную так, спочатку по всій країні потрібно завершити процес утворення ОТГ, після того вводити префектів, але не створювати райони”, – вважає політик.

Ще один член комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Олена Ледовських пояснює, що процес децентралізації досить складний і не робиться одним помахом руки.

“Це дуже складний процес, який починався ще з 2005 року, коли було розпочато перші кроки в адміністративно-територіальній реформі, вони були невдалими і не зайшли в Україні. І зараз все залежить від того, наскільки правильно це зроблять, бо територіально-адміністративна реформа найперше пов’язана з людьми”, – сказала вона.

Як каже народний депутат, зараз реформа вже впроваджена, і вона рухається, єдине, що в жодному разі не можна робити, так це проводити позачергові місцеві вибори до того, як в Україні не завершиться процес створення ОТГ.

Дехтярчук підтверджує, що це поставить крапку на другому етапі децентралізації.

“Не можна, щоб пів країни обирало своїх голів ще за пострадянським варіантом, а інша половина обирала по-європейськи. Логіки у проведенні позачергових місцевих виборів немає, зберігаючи при цьому районні або сільські ради та держадміністрації”, – сказав він.

Джерело





ІНШІ НОВИНИ