Високий рівень фізичної активності може знизити ризик розвитку лімфоми, відповідно до огляду/метааналізу, опублікованому 6 жовтня в BMC Cancer.
Гвінівер А. Девіс, доктор медицини, магістр охорони здоров’я, з онкологічного центру Джуравінскі-Гамільтон, Канада, і його колеги провели систематичний огляд/метааналіз літератури, щоб вивчити зв’язок між фізичною активністю і лімфомою. Вісімнадцять досліджень (дев’ять когортних, дев’ять випадок-контроль) були включені в остаточний аналіз.
Дослідники виявили, що для всіх лімфом порівняння найвищих і найнижчих категорій активності показало, що фізична активність була своєрідним захистом (відносний ризик 0,89; 95-відсотковий довірчий інтервал 0,81-0,98). При аналізі чутливості ефект зберігався в дослідженнях випадок-контроль (відносний ризик 0,82; 95-відсотковий довірчий інтервал від 0,71 до 0,96), але не в когортних дослідженнях (відносний ризик 0,95; 95-відсотковий довірчий інтервал від 0,84 до 1,07).
Аналіз підгрупи продемонстрував захисний ефект фізичної активності при неходжкінській лімфомі, але не при лімфомі Ходжкіна. Захисний ефект був продемонстрований в аналізі доза-відповідь: зниження ризику на 1 відсоток на три метаболічних еквівалента завдання годин в тиждень (відносний ризик 0,99; 95-відсотковий довірчий інтервал від 0,98 до 1,00; P = 0,034).
«Аналіз реакції на дозу підтверджує ці висновки з лінійним зниженням захворюваності, що спостерігається зі збільшенням фізичної активності в повсякденних цілях», – пишуть автори.
