В даний час люди їдять набагато більше фруктози, ніж будь-коли раніше. Одна з причин цього – широке використання фруктозного кукурудзяного сиропу в харчовій промисловості. Вживання її великих кількостях пов’язане з ризиком розвитку ожиріння і деяких видів раку. Раніше дослідження показували, що між фруктозою і колоректальним раком може бути причинно-наслідковий зв’язок. В експериментах, проведених на тваринах вона прискорювала ріст пухлин.
У новому дослідженні американські вчені прагнули з’ясувати біологічні механізми впливу фруктози на здоров’я. Вони фокусувалися на тому, як вона діє на ворсинки, якими встелений тонкий кишечник. Завдяки цим ворсинкам, поверхня кишечника збільшується, що сприяє кращому засвоєнню поживних речовин.
Вчені провели експеримент на мишах, у ході яких половина гризунів отримувала їжу з високим вмістом фруктози, а половина – стандартне харчування. Результати показали, що у мишей, які отримували фруктозу, кишкові ворсинки були довші на 25-40%, ніж у гризунів з контрольної групи. Подовження ворсинок було пов’язане з більш інтенсивним всмоктуванням поживних речовин, набором ваги і відкладенням жиру.
«Фруктоза структурно відрізняється від інших цукрів, наприклад, глюкози, і її обмін в організмі відбувається інакше. Наше дослідження показало, що первинний метаболізм фруктози сприяє подовженню ворсинок і зростання пухлин кишечника», – пояснив доктор Маркус Дасілва Гонкалвес (Dr. Marcus DaSilva Goncalves) з Корнельського університету, співавтор дослідження.
Вчені пояснюють зв’язок фруктози, довжини ворсинок кишечника і відкладення жиру з еволюційної точки зору.
«Для ссавців, особливо тих, що впадають сплячку в помірному кліматі, фруктоза дуже доступна восени, коли достигають фрукти. Фруктоза може допомагати тваринам засвоювати більше поживних речовин і перетворювати їх в жир, який потрібен взимку», – розповів Семюел Тейлор (Samuel R. Taylor1), також з Корнельського університету.
Гонкалвес додав, що сама по собі фруктоза не шкідлива – шкідливе її надмірне вживання. Її занадто багато в сучасній їжі. На його думку, організм людини не призначений для такої її кількості.
У майбутньому вчені хочуть перевірити, чи справедливі ці відкриття, зроблені на мишах, для людей.
