Дев’ята планета Сонячної системи виявилася загадковим кільцем

Вчені Кембриджського університету (Велика Британія) дійшли висновку, що відхилення орбіти транснептунових об’єктів можуть пояснюватися впливом гравітації не Планети Х, а незвичайного диска, що складається з дрібних крижаних тіл.

Свої висновки дослідники опублікували в репозиторії arXiv і в статті в Astronomical Journal.

Транснептуновими об’єктами (ТНО) називають небесні тіла, які обертаються навколо Сонця, але розташовані далі орбіти Нептуна.

Астрономи виявили, що деякі ТНО за характеристиками своїх орбіт виділяються серед інших схожих об’єктів.

Існування таких аномальних груп пояснюється впливом гравітації якогось великого, поки ще не виявленого об’єкту.

Це є аргументом на користь існування дев’ятої планети Сонячної системи (планети Х) класу «Суперземля», віддаленої приблизно на 200 астрономічних одиниць від Сонця.

Орбіта суперземлі повинна бути дуже витягнутою і відхиленою від площини орбіти Землі на досить великий кут.

У новій роботі дослідники показали, що спостережувану кластеризацию можна легко пояснити наявністю вузького диска (кільця) транснептунових об’єктів, чия загальна маса порівнянна з масою гіпотетичної суперземлі або десяти мас Землі.

Однією з цікавих особливостей такого кільця є відносно високий ексцентриситет, тобто за формою воно сильно відхиляється від окружності.

На думку астрономів, така конфігурація може бути стабільною завдяки гравітації самого диска.

Вчені провели моделювання динаміки диска, щоб визначити його можливий вплив на орбіти відомих ТНО з урахуванням впливу гравітаційного поля зовнішніх планет.

Результати теоретичних розрахунків відповідали тим, які раніше спостерігалися.

Більш того, кластеризація орбіт в умовах гравітаційного впливу з боку диска була стійкою протягом тривалого періоду часу.

Дев’ята планета, згідно з висновками деяких фахівців, не змогла б досить довго забезпечувати стабільність аномальних кластерів.

Згідно з сучасними оцінками загальна маса крижаних тіл за орбітою Нептуна дорівнює десятій частині маси Землі, що недостатньо для формування диска.

Втім, вчені пишуть, що результати моделювання протопланетних дисків показують, що в ході еволюції Сонячної системи на відстані ста астрономічних одиниць могло відбуватися накопичення речовини, загальна маса якої могла досягти сотень мас Землі.

Джерело






ІНШІ НОВИНИ