Хімічні речовини, які руйнують озоновий шар Землі, також викликають зміни в атмосферній циркуляції Південної півкулі. Але нові дослідження показали, що завдяки Монреальському протоколу ці негативні тенденції призупинилися і навіть можуть бути повернені назад, повідомляє Nature.
Нагадаємо, в 1985 році над Антарктидою виявили озонову діру. Виявилося, що вона охолоджує повітря, підсилює вітри полярного вихору і впливає на повітряні потоки аж до нижніх шарів атмосфери. В результаті средньоширотний струменевий потік змістився, і посухи стали «мігрувати» від краю тропіків до Південного полюса.
Попередні дослідження пов’язували ці явища зі змінами погоди в Південній півкулі, особливо з випаданням опадів над Південною Америкою, Східною Африкою і Австралією, а також зі змінами океанічних течій і солоності води.
Монреальський протокол 1987 року по етапах припинив провадження озоноруйнуючих речовин, таких як хлорфторвуглеці (ХФВ). Приблизно з 2000 року концентрація цих хімічних сполук в стратосфері почала знижуватися, і озонова діра стала затягуватися. У новому дослідженні вчені з Університету Колорадо відзначили, що тоді ж циркуляція атмосфери Південної півкулі також перестала розширюватися в бік полюсів.
Комп’ютерна модель показала, що позитивні зміни не можуть бути пов’язані тільки з природними причинами. Оскільки концентрація вуглекислого газу в атмосфері в останні роки тільки зростає, позитивні «зрушення» явно є наслідком підвищення кількості озону – він стримує ефект від надлишку СО2. Втім, майбутнє ще залишається невизначеним, особливо для посушливих регіонів.
«Ми називаємо це паузою, тому що тенденції циркуляції полюсів можуть поновитися, залишитися незмінними або повернутися назад. Саме «перетягування каната» між відновленням озону і зростанням викидів парникових газів визначить подальші події », – підкреслили автори наукової роботи.
