Епідемія Юстиніанової чуми (541-544 роки) була ще більш масштабною, ніж вважали історики.
Вчені з Інституту вивчення історії людства в Єні (Німеччина) встановили, що в той час по планеті «подорожував» не один, а відразу кілька штамів чумної палички, повідомляє PNAS.
Нагадаємо, чума Юстиніана отримала назву в честь римського імператора, який правив в той час. Дослідники вважають, що тоді загинуло близько ста мільйонів чоловік.
Автори нової наукової роботи зібрали фрагменти останків людей, які жили на території Європи в першому тисячолітті нашої ери, і перевірили їх на наявність ДНК чумної палички.
Експеримент увінчався успіхом – в восьми з 183 зразків збереглися сліди, придатні для подальшого дослідження.
Автори прийшли до висновку, що пандемія, яка і так вважалася однією з найбільших в історії людства, насправді була ще більш глобальною.
Вона охопила не тільки Візантію, а й європейські країни: центральну і південну Францію, Іспанію, досягла Британських островів, які лежать в декількох тисячах кілометрів від головного вогнища.
Хвороба пройшлася і по півдню Німеччини, хоча в хроніках не збереглося жодної згадки про це.
Крім того, з’ясувалося, що в кожному регіоні поширювався свій особливий штам Yersinia pestis – всі вони виходили від одного джерела, але мали відмінності.
Мутації вказали, що чума прийшла зі сходу і йшла на захід, періодично «повертаючись» і провокуючи нові спалахи смертності.
Єдиним винятком виявилася Британія, де знайшли «ранню» версію чумної палички, яка невідомо як там опинилася.
Учені поки не змогли встановити істинне першоджерело чуми. У візантійських хроніках говорилося, що «чорна смерть» прийшла з Єгипту. Фахівці мають намір продовжити свої дослідження в цій країні, а також на території колишньої Східної Римської імперії, щоб знайти відповідь на це питання.
Відзначимо, що в сучасному світі чума вже не викликає таких масштабних епідемій, але, тим не менше, до кінця ще не переможена. Експерти попереджають, що подальше потепління клімату створить сприятливі умови для поширення хвороби.
