Астрономи виявили, можливо, найменшу карликову планету в Сонячній системі. Йдеться про об’єкт під назвою Гігея. Він давно був відомий вченим, але його довгий час вважали астероїдом, що обертається в поясі між Марсом і Юпітером. Нові спостереження за допомогою Дуже великого телескопа (VLT) розкрили невідомі особливості Гігеї, що дозволяють по-новому її класифікувати, повідомляє Nature Astronomy.
Основні критерії для карликових планет сформульовані Міжнародним астрономічним союзом. Так, вони повинні обертатися навколо Сонця, але не бути супутниками більших тіл; вони не можуть розчистити околиці своєї орбіти від інших об’єктів; вони повинні мати достатню масу, щоб під дією гравітації підтримувати сферичну форму.
Нове дослідження показало, що Гігея може відповідати всім цим пунктам. До цих пір вважалося, що вона являє собою довгастий фрагмент породи, діаметром від 350 до 500 кілометрів і з величезним ударним кратером з одного боку. Але завдяки потужній системі візуалізації на VLT стало зрозуміло: форма Гігеї насправді схожа на сферу.
За уточненими даними, її діаметр становить трохи більше 430 кілометрів, а частота обертання – 13,8 годин. По складу поверхні і щільності вона схожа на карликову планету Цереру.
Що стосується гігантського кратера, то його слідів вчені не виявили. На Гігеї проглядалися лише дві крихітних відмітини від космічних зіткнень. Це дуже спантеличило авторів дослідження.
На орбіті цього об’єкта обертається ще близько 7 000 тіл схожих за складом. Вважається, що «рій» сформувався приблизно 2 мільярди років тому, коли якийсь катаклізм викинув уламки породи на міжпланетну орбіту.
Після потужних ударів на поверхні Гігеї повинні були залишитися сліди – такі, як на астероїді Веста, але їх немає. Вчені провели безліч комп’ютерних симуляцій і знайшли один відповідний сценарій. У давнину якийсь об’єкт діаметром 75-100 кілометрів врізався в шматок скелі і в буквальному сенсі стер її в порошок. Деякі частинки розлетілися на всі боки, але основна маса гарячих розплавлених уламків стала збиратися разом. Охолоджуючись, вони перетворювалися в майже ідеальні сфери. Якщо теорія вчених вірна, то це єдине подібне зіткнення в Сонячній системі.
Вчені відзначили, що Гігея приблизно наполовину менша, ніж Церера, яка вважалася наймініатюрнішою карликовою планетою навколо Сонця. Можливо, це найменший об’єкт, який досяг гідростатичної рівноваги, і його вивчення важливо для розуміння природи цього явища.
Автори дослідження припустили, що за орбітою Нептуна може ховатися велика кількість карликових планет, про яких астрономія поки не підозрює.
