Кілька тисяч років тому пустеля Сахара була вкрита численними водоймами, де водилися різні види риб. До них належали тилапія і соми, на яких полювали як місцеві хижаки, так і стародавні племена, з’ясували вчені з Римського університету Сапієнца.
Вони вивчили скам’янілості з скельного грота Такаркорі на південному заході Лівії і встановили, що 5500 років тому в цьому районі знаходився великий ставок. Такі умови були ідеальними для проживання людей, повідомляє PLOS One.
Вік скам’янілостей коливався від 10 200 до 4660 років. Завдяки сухому клімату вони добре збереглися. Вчені знали, що в ті часи по Сахарі бродили стада слонів, бегемотів і носорогів і очікували побачити їх останки, але виявили величезну кількість рибних кісток.
Вони становили 90% знайдених «артефактів». Сліди порізів на кістках показували, що люди ловили і обробляли рибу для приготування їжі.
Але 5900-4650 років назад кількість риби різко скоротилася – кількість кісток скоротилася до 48%. У той час люди перейшли на м’ясо овець, кіз і великої рогатої худоби.
Вчені припустили, що приблизно 7400 років тому Сахара почала поступово висихати. Протягом певного періоду в водоймах, які обміліли, виживали лише стійкі до посухи види тилапії (Coptodon zillii) і соми, які могли дихати повітрям і переносити підвищену температуру води. Але поступово зникли і вони.
«Це дослідження розкриває давню гідрографічну мережу Сахари і її взаємозв’язок з Нілом, надаючи важливу інформацію про драматичні зміни клімату, які привели до утворення найбільшої і спекотної пустелі в світі», – розповіли автори наукової роботи.
На прикладі стоянки Такаркорі вчені також можуть дізнатися, як доісторичні племена пристосовувалися до глобальних змін клімату, змінюючи свій раціон і способи видобутку їжі.
