Комп’ютерне моделювання показало, що згустки дуже щільної речовини в надрах нейтронних зірок відрізняються неймовірною для звичайних матеріалів міцністю.
Великі зірки гинуть, вибухаючи, і можуть залишити після себе дуже щільну нейтронну зірку: при розмірах в пару десятків кілометрів такі тіла важать як звичайні зірки середньої величини. Здебільшого вони складаються з ядра – суміші протонів, нейтронів і, можливо, більш екзотичних частинок.
Це неймовірно щільна “вироджена” речовина володіє вкрай незвичайними властивостями. Передбачається, що на певній глибині вона утворює досить складні структури – згустки, плоскі шари, довгі нитки. За схожість з популярними стравами італійської кухні їх називають “нейтронною лазаньєю” і “нейтронною пастою”.
Щільність нейтронної пасти колосальна, в сотні трильйонів разів перевищує щільність води, і її лабораторні дослідження поки що неможливі. Тому Чарльз Хоровіц (Charles Horowitz) з Університету Індіани в Блумінгтоні і його колеги вивчили еластичні властивості цієї речовини теоретично, провівши комп’ютерне моделювання його реакції на розтягування і деформацію.
У статті , опублікованій в журналі Physical Review Letters, вчені повідомляють, що для руйнування ниток “пасти” потрібно докласти колосальну силу.
Можливо, перевірити ці розрахунки вдасться за допомогою гравітаційної обсерваторії, така як проект LIGO, завдяки якій були зареєстровані гравітаційні хвилі. Нейтронні зірки швидко обертаються, і якщо на їх поверхні або в надрах є неоднорідності, то вони повинні випромінювати гравітаційні хвилі.
