Планета Меркурій – найближча до Сонця. Температура на її освітленій поверхні становить близько +430 градусів, а на темній – близько -180С. Але, незважаючи на такі негостинні умови, на ній теоретично могло існувати життя, кажуть вчені.
У 1974 році зонд NASA Mariner 10 пролетів повз Меркурія і зобразив його покриту тріщинами і кратерами поверхню. Вважалося, що вона деформувалася внаслідок метеоритних ударів і підземних поштовхів.
Вчені з Інституту планетології в Арізоні (США) запропонували нове пояснення. На їхню думку, «хаотичний» ландшафт виник через летючі сполуки, які накопичувалися під товщею грунту і легко переходили з газу в рідкий або твердий стан, повідомляє Scientific Reports.
Летючі речовини – необхідний елемент для зародження і підтримки життя на Землі. Тому їх можлива присутність на Меркурії зацікавила дослідників.
Вивчаючи знімки Меркурія, вчені звернули увагу на різкі перепади висот і круті схили. Вони виглядали так, немов якась частина матерії під ними раптово зникла. Ймовірно, резервуари летючих речовин накопичувалися під поверхнею і нагрівалися від магми. Досягнувши певної температури, вони перетворювалися в газ і або конденсувалися в іншому місці, або були списані сонячним вітром.
Вчені пояснили, що хоча зовнішня частина планети переходить від екстремальної спеки до екстремального холоду, під поверхнею умови набагато м’якші. Так, в корі Меркурія навіть могла утворитися вода.
«Цілком можливо, що до тих пір, поки там була вода, температура була б придатною для походження життя», – зазначили вчені.
Поки невідомо, які саме летючі речовини виникали на Меркурії. Але, на думку авторів наукової роботи, їх викиди тривають навіть зараз. Якби до планети вдалося направити космічний корабель для збору проб, він зміг би надати точні дані.
