Хто з нас не прокидався рано вранці і з надією не дивився на будильник: раптом до моменту підйому залишилася ще хоча б годинка? Але як на зло вставати треба вже через кілька хвилин. Виходить, наш організм сам працює як будильник.
Ми є власниками складної біологічної системи, всі процеси якої контролюються за допомогою мозку. В одній з його областей – гіпоталамусі – знаходиться ядро, яке регулює наш біологічний годинник – циркадні ритми.
Циркадні ритми є у всіх живих організмів на нашій планеті. Вони контролюють інтенсивність різних біологічних процесів, наприклад, вироблення гормонів. Найчастіше циркадні ритми прив’язані до зміни дня і ночі, але наш організм в тому числі вміє дуже добре підлаштовуватися під щоденну рутину, «запам’ятовуючи» за своїм біологічним годинником моменти, коли ми встаємо і коли лягаємо спати.
Велику роль в зміні циклу грає білок PER1. Коли його рівень в організмі падає, наше серцебиття сповільнюється, а рівень тиску і температура падає. Саме це і відбувається в процесі сну. Після пробудження рівень підвищується, «розганяючи» біологічні процеси організму – ми відчуваємо себе бадьоріше.
Несподіване пробудження по будильнику – завжди стрес для організму. Щоб зробити його хоча б трохи менше, організм починає підлаштовувати циркадний ритм вироблення білка PER1 під час дзвону будильника. Так наше тіло намагається зробити для себе стрес раннього пробудження не настільки сильним: ще уві сні поступово збільшується серцевий ритм, тиск, підвищується гормональний фон. Згодом мозок настільки точно підлаштовується під час пробудження, що ми відкриваємо очі за кілька хвилин до дзвінка будильника.
Прислухайтеся до себе: в ці моменти ми відчуваємо себе набагато бадьоріше, ніж якби прокинулися від його дзвону.
