У давнину пустеля Сахара була домом для безлічі великих хижаків. Міжнародна група палеонтологів прийшла до такого висновку, вивчивши відкладення зі східного Марокко, повідомляє ZooKeys.
У породах, вік яких досягає ста мільйонів років, збереглися скам’янілі останки доісторичних тварин, а також хрящових і кісткових риб, безхребетних і рослин. Вони показали, що фауна Сахари в ту епоху була дійсно унікальною.
У пустелі, яка тоді була покрита безліччю річок і водойм, мешкали найбільші хижі динозаври того часу. Серед них: кархародонтозавр (Carcharodontosaurus), чий розмір досягав 8 метрів, а кожне ікло виростало до 20 сантиметрів в довжину. Його «сусідами» були дельтадромеус (Deltadromeus), восьмиметровий хижак із сімейства Раптор, і птерозавр. Крім того, там же водилися більш дрібні крокодилоподібні хижаки.
«Це було, мабуть, найнебезпечніше місце в історії Землі. Якби мандрівники в часі потрапили туди, то не протрималися б довго», – зазначили автори наукової роботи.
Вчені відзначили, що зараз на планеті немає аналогів екосистеми з такою кількістю великих наземних хижаків. Швидше за все, всі вони знаходили собі прожиток, оскільки річки Сахари буяли рибою. Там водилися, наприклад, целаканти, які були в чотири-п’ять разів більші за сучасних особин, а також величезні прісноводні акули Onchopristis.
За словами палеонтологів, цей світ існував до сеноман-туронського вимирання, що почалося близько 90 мільйонів років тому. Його пов’язують з вулканами, викиди в атмосферу величезну кількість парникових газів і змінили клімат, і падінням кисню в океанських водах.
