Магнітне поле Землі поступово слабшає, з’ясували вчені. Особливо швидко це відбувається на ділянці, що тягнеться від Африки до Південної Америки. Дані надійшли від серії супутників Європейського космічного агентства Swarm. Аномалія спантеличила геофізиків і викликала деякі технічні порушення в роботі навколоземних апаратів, повідомляє European Space Agency.
Магнітне поле життєво важливе для нашої планети. Воно захищає нас від космічного випромінювання і заряджених частинок Сонця.
Головне джерело магнітного поля знаходиться в рідкому зовнішньому ядрі, що містить шари розплавленого заліза. Ядро розташоване на глибині трьох тисяч кілометрів під поверхнею.
Відомо, що магнітне поле нестабільне. Кілька разів в історії Землі Північний і Південний полюси повністю мінялися місцями. Дослідження показали, що змінюється не тільки напрямок, але й потужність поля.
Так, за останні 200 років магнітне поле в середньому втратило близько 9% своєї сили на всій Землі. А між Африкою і Південною Америкою сформувалася велика область зниженої магнітної напруженості. Вчені назвали її південноатлантичною аномалією.
З 1970 по 2020 рік мінімальна напруженість поля в цій області знизилася приблизно з 24 000 нанотесла до 22 000. У той же час площа аномальної зони росла. Вона розширювалася на захід зі швидкістю близько 20 км на рік.
Нові дані показали, що на північний захід від Африки з’явився другий центр мінімальної активності. Вчені припустили, що південноатлантична аномалія може розділитися на два незалежні осередки.
Поява другого мінімуму не вкладається в загальноприйняту теорію формування магнітного поля планети. Учені зробили висновок, що цей процес набагато складніший, ніж вони припускали.
Відзначається, що ослаблення магнітного поля безпечне для тих, хто знаходиться біля поверхні. Але космічні супутники, що пролітають над цими районами на великій висоті, з великою ймовірністю зіткнуться з технічними неполадками.
Причини виникнення аномалії залишаються невідомими. Можливо, магнітне поле слабшає, тому що полюса готуються знову помінятися місцями (це відбувається в середньому раз в 250 тисяч років). Але це поки лише теорія. Вчені продовжують фіксувати зміни за допомогою супутникових даних і сподіваються краще зрозуміти процеси, що відбуваються глибоко в надрах Землі.
