Австралійські археологи заявили про те, що їм вдалося ідентифікувати орду, тобто головну зимову ставку Чингісхана (1162-1227 рр.), В якій, імовірно, великий завойовник відпочивав і планував свої військові походи.
Дослідження опубліковане в журналі Archaeological Research in Asia. Його спільно провели археологи Австралійського національного університету і Академії наук Монголії. Вони вивчили останки людей і тварин, які раніше були знайдені спільною монголо-японською командою в рамках проекту “Нове сторіччя”.
Вважається, що в перервах між походами Чингісхан відпочивав в своєму зимовому таборі, орді, де одночасно планував майбутні кампанії. Місцезнаходження цього табору не було точно відомо. Тепер дослідники говорять, що знайшли його – в містечку Аврагам в східній Монголії.
Ймовірно, це був базовий табір Чингісхана, його командний пункт, з якого монгольський лідер починав свої походи. Команда археологів на чолі з доктором Джеком Феннером відібрала там археологічні зразки і провела радіовуглецеве датування.
Воно показало, що в Аврагам за життя Чингісхана існувало поселення, причому воно продовжувало існувати і після його смерті. Вчені вважають, що цей табір після Чингісхана зайняв його син Угедей.
“Наше дослідження підтверджує, що Аврагам міг бути ордою Чингісхана, його базовою ставкою, – говорить доктор Феннер. – Ми знайшли тут свідчення проведення релігійних і церемоніальних ритуалів, подібних до тих, які спостерігалися на території імперії Юань в Китаї. Вона була частиною південної експансії Монгольської імперії”.
Вчені також провели хімічний аналіз останків людей і тварин. Він допоміг визначити їх раціон. Виявилося, що люди з високим статусом харчувалися точно так само, як і прості люди. Основою їх раціону було м’ясо, хоча вони мали доступ до різноманітних продуктів, в тому числі вживали в їжу просо.
Це ставить під сумнів одну з теорій, що пояснюють причини вторгнення Чингісхана на землі південних сусідів. Деякі дослідники припускають, що головним мотивом було бажання захопити просо – нібито основний продукт харчування монголів. Однак нове дослідження показує, що завойовники, що харчувалися в основному м’ясом, навряд чи до такого ступеня були зацікавлені в цьому продукті, щоб йти війною на сусідів.
Історики кажуть, що у Чингісхана було, щонайменше, чотири орди. Письмові джерела вказують на те, що ставка в Аврагамі була головним табором навесні і зимою. Тому нове дослідження в будь-якому випадку має важливе значення. Воно дає перші археологічні докази для підтвердження висновків, зроблених раніше істориками.
