Як зберегти унікальний квартал середньовічного Києва, знайдений під Поштовою площею? Відповідь на це запитання столичні науковці разом із своїми запорізькими колегами шукали на Хортиці.
На Хортицю київські активісти та науковці завітали не з порожніми руками. З пакунків дістають величезні уламки давніх конструкцій. Це артефакти з Поштової площі:
“Ми привезли ось в тому стані, в якому воно зараз знаходиться після цих кількох років”.
2014 року під час будівництва торговельного комплексу на Поштовій площі будівельники наштовхнулися на прадавню київську вулицю. Відтоді, силами істориків та громадськості, будівництво призупинили. Проте і розкопки просунулись недалеко. Відкопані дерев’яні споруди, від взаємодії з киснем – почали просто розсипатись.
“Ну, перше враження, що екземпляр сильно пересушений. Коли їх із землі дістають, вони виглядають цікавіше, оскільки збереглися набагато краще. Але це все одно не смертельно. Можна відновити відсотків на 70”, – говорить Роман Головаха, науковий співробітник відділу реставрації національного заповідника “Хортиця”.
Кияни зізнаються – на Хортицю приїхали, аби на власні очі побачити технологію порятунку дерев’яних артефактів.
“Ми хочемо зруйнувати міф, який протягом року нам розповідали. Протягом року нам говорили про те, що неможливо зберегти так зване мокре дерево, мокре археологічне дерево, що в Україні немає необхідної технології”, – говорить Анабель Морина, голова громадської організації Громадський рух “Почайна”.
Досвід реставрації такої деревини на Хортиці чималий. Вже 20 років тут реанімують стародавні кораблі. З небуття повернули Бригантину, Чайку та інші судна. За власною технологією, дерево вимочують в особливому консерванті. Наприклад, ось у цій ємності з хімречовиною прихований ще один стародавній човен:
“Тому основне завдання цього резервуара – максимально якісно зберегти наш експонат, щоб ми могли його перемістити потім в вакуумну камеру”.
Запорізькі науковці переконують, експонати знайдені на Поштовій площі цілком реально законсервувати і зберегти.
“Зафіксовано, що там достатньо потужна забудова і є декілька об’єктів різного часу. Для того, щоб археолог почав далі рухатися і щоб можна було сказати, яким чином відбудовувати майбутній музей – треба щоб був запущений і впроваджений метод консервації і реставрації цієї деревини. Це ключове питання”, – говорить Максим Остапенко, директор національного заповідника “Хортиця”.
Запорізькі науковці готові підтримати київських. І обіцяють допомогти законсервувати знайдений на Поштовій площі об’єкт менш ніж за рік. Та рішення – кому довірити роботи, вітчизняним чи закордонним фахівцям – мають ухвалити в Києві.
