Вчені Британського університету Брістоля знайшли ймовірну причину вимирання гігантських акул-мегалодонів. Ці хижаки, чия довжина могла досягати 30 метрів, займали вищий щабель в морських екосистемах, але безслідно зникли близько двох мільйонів років тому.
Нове дослідження показало, що вимирання могло бути пов’язано зі зміною клімату. На Землі почалося похолодання, і акули позбулися звичних місць для вирощування дитинчат, повідомляє Royal Society journal Biology Letters.
Палеонтологи прийшли до висновку, що акули залишали молодняк в теплих прибережних водах древніх морів. Там було багато їжі і мало хижаків. Зростаючі мегалодон могли залишатися в безпечних «яслах» до тих пір, поки не досягали зрілості. А це відбувалося дуже пізно – період дорослішання у даного виду займав не менше 25 років.
Один з таких «розплідників» був знайдений біля східного узбережжя Іспанії, в провінції Таррагона. На морському дні осіло безліч зубів, які колись належали мегалодонам, але виглядали вони дрібніше звичайних. Ймовірно, вони належали дитинчатам.
Кілька мільйонів років тому прибережні води Іспанії представляли собою мілководну затоку з теплими водами, з’єднану з морем і з великими кораловими рифами, де жило безліч риб, безхребетних, скатів і інших морських істот. Словом, це було «ідеальне місце» для акул.
Але все стало змінюватися в пліоцені, коли на Землі суттєво похолодало. Рівень моря знизився, і кількість теплих мілководних «кишень», де молоді акули могли безпечно рости, різко скоротився. На думку вчених, це призвело до скорочення чисельності цих морських хижаків.
Іншими факторами, що сприяють вимиранню, могли стати відсутність їжі і конкуренція з великими білими акулами.
