Хараппська цивілізація, яка вважається однією з найдавніших у світі, могла зникнути внаслідок «подвійного удару» сил природи. Вчені з Університетського коледжу Дубліна в Ірландії провели дослідження, щоб відновити послідовність подій, повідомляє Climate of the Past.
Хараппська (Індська) цивілізація виникла в долині Інду в 5200 роках до нашої ери і досягла свого розквіту близько 2600 років д.н.е. Багато що про неї залишається невідомим, оскільки її писемність досі не розшифровано. Проте, археологічні знахідки показують, що вона досягла високого рівня розвитку – так, хараппці задовго до римлян стали будувати великі міста зі складними каналізаційними системами, резервуарами і громадськими лазнями.
Але до 1900 року до нашої ери суспільство прийшло в занепад, а до 1300 року д.н.е. Хараппська цивілізація зазнала руйнації. До сих пір достеменно не відомо, чому це сталося.
Автори нового дослідження висунули свою теорію. На їхню думку, цивілізація зіткнулася з цілою серією природних катастроф.
Вчені проаналізували склад сталагмітів з печер навколо Індійського океану. І осадових порід Аравійського моря. Ці дані показали, як змінювався клімат долини Інду в період підйоми і падіння Хараппської культури.
Виявилося, що приблизно 4260 років тому в регіоні почалася раптова посуха. Зазвичай вона впливає на літні мусони, але в той раз різко знизилася кількість зимових дощів.
Цивілізація постраждала, але це був ще не кінець. Хараппці покинули свої упорядковані міста і перебралися жити на південь, на територію поблизу сучасного індійського штату Гуджарат. Вони перейшли від озимих культур, таких як ячмінь і пшениця, до проса, яке добре себе почуває в дощовому кліматі.
Однак приблизно 300 років по тому, коли зимові дощі почали відновлюватися, почалася тропічна засуха. Протягом декількох століть скорочувалася кількість літніх мусонних дощів. Вчені прийшли до висновку, що це лихо перетворило Хараппську цивілізацію в сільське, аграрне суспільство, яке врешті-решт зникло.
