Історики з Брістольського університету (Англія) отримали можливість вивчити старий рукопис, в якому збереглися записи про катастрофічні погодні явища 1560-1630 років. Цей період відноситься до закінчення другої фази малого льодовикового періоду, коли тимчасове потепління на кілька десятиліть змінювалося ще більш суворим похолоданням.
Документ Брістольського архіву під номером 09594/1 передали на зберігання в 1931 році, але пізніше його визнали непридатним для обробки. Рукопис був настільки крихким, що його неможливо безпечно перегортати для копіювання. Але, використовуючи сучасні підходи і цифрову фотографію, вчені змогли оцифрувати стародавні записи. Хроніку регулярно вели з XVII століття по 1735 рік, але вона містить несистематичні згадки подій минулого аж до XIII століття. Судячи зі стилю опису та почерку, авторами рукописів були як мінімум три людини, але їх імена або будь-які подробиці про життя невідомі.
Крім вищеописаної анонімної хроніки, яка таку назву і отримала – Anon. Bristol, – історики використовували ще два історичні документи: брістольскі хроніки Ricart і Adams. Ці рукописи добре відомі вченим, перша була офіційним «календарем» міста з 1479, її вів міський писар, а другу склав Вільям Адамс (William Adams of Bristol) в 1630-их на основі доступних йому архівів і документів. Три цих книги містять свідчення вкрай неординарних погодних змін, які відбулися на рубежі XVI-XVII століть. Результати вивчення історичних реліквій опубліковані в журналі Королівського метеорологічного товариства.
Ясна річ, в ті часи хроніки вели куди менш науковим методом, ніж хоча б уже в кінці XIX століття. Автори просто описували найбільш примітні, на їх погляд, події. Про те, щоб вказати точний час, температуру, тиск та інші метеорологічні показники і мови не йшло. Але за непрямими ознаками і при порівнянні з іншими джерелами можна відтворити цілком детальну картину.
Наприклад, повідомлення про аномальну повінь 20 січня 1607 року (30 січня за новим стилем) підтверджується записами Глостерширського управління каналізаціями (Gloucestershire Court of Sewers). Тоді вода стояла два або три дні, прийшла так швидко, що люди не встигали втекти і рятувалися на деревах, а рівень її був настільки високий, що до входу церкви Святого Миколи міг причалити човен з осадкою чотири-п’ять футів (1,2 1,5 метра). І нехай ця споруда знаходиться всього в 15 метрах від річки, вона знаходиться на невеликому підвищенні, тобто вода піднялася не менше ніж на п’ять метрів. Як пише автор хроніки, в той день загинуло дуже багато худоби і запасів зерна, торговці втратили свої товари на складах. А людей від холодної і голодної смерті врятували тільки човнярі, яких мобілізував мер і наказав підвозити їжу і одяг.
У анонімному рукописі Брістоля є не тільки повені. Наступної зими 1607-1608 року відзначався неймовірно сильний мороз. Всі річки замерзли, а судноплавство було повністю заблокованим. Коли ж крига скресла, її уламки пошкодили безліч кораблів біля причалів і в затоці. Така строга зима разом з підтопленням складів обернулася неврожайним літом. Скупий запис в рукописі свідчить, що від масового голоду місту вдалося врятуватися, тільки купивши кукурудзу за кордоном. А зима 1610-1611 років принесла сильні шторми, що призвело до великої кількості аварій кораблів. І подібних катаклізмів в рукописі – по кілька штук на рік.
На основі всіх подібних свідчень історики разом з кліматологами можуть робити висновки про те, як змінювався клімат Землі в минулому. І це дозволяє уточнювати прогностичні моделі, за допомогою яких люди можуть судити про прийдешні кліматичні тенденції. Але вчені спираються не тільки на записи різної точності. Їм допомагають дослідження відкладень льоду, радіоізотопні методи дослідження і навіть річні кільця дерев.
