Виявлені в Великобританії фрагменти середньовічних рукописів, що містять історії про чарівника Мерліна, були ідентифіковані фахівцями з університетів Брістоля і Дарема як одні з найбільш ранніх згадок цього персонажа легенд про короля Артура. Про це повідомляється в прес-релізі Брістольського університету.
Британським ученим вдалося також з’ясувати, як досліджувані ними рукописні фрагменти опинилися в Брістолі, порівняти текст з уже відомими версіями тієї ж легенди, і, нарешті, скориставшись новітніми технологіями багатоспектральної візуалізації, вони змогли визначити тип використаного чорнила і прочитати пошкоджені ділянки тексту, невидимі неозброєним оком.
Сім фрагментів пергаменту були випадково виявлені на початку 2019 року Майклом Річардсоном з Брістольського університету. Вони були вклеєні в палітурки чотирьох книжкових томів, опублікованих в 1494-1502 роки і зберігаються в колекції рідкісних книг Центральної бібліотеки Брістоля. Фрагменти, що датуються початком XIII століття, містять уривки з анонімних давньофранцузьких рукописних списків, відомих як цикл «Вульгата», або цикл «Ланселот-Грааль».
«Ми змогли датувати рукопис, з якого взято фрагменти, за допомогою палеографічного аналізу. Він створений в 1250-1275 роках. А за допомогою лінгвістичного дослідження ми змогли визначити місце його походження – це північ або, можливо, північний схід Франції», – заявила професор Лія Тетер, президент британського відділення Міжнародного товариства короля Артура. Цікаво, що брістольскі фрагменти містять невеликі, але важливі відмінності від раніше відомих списків.
Частини цього циклу, можливо, використовувалися сером Томасом Мелорі (1415-1471) як джерело для його Le Morte Darthur (вперше надрукованого в 1485 році Вільямом Кекстоном), а цей цикл в свою чергу служить основним джерелом більшості сучасних переказів легенди про короля Артура.
