Справжньою сенсацією для науковців та любителів історії стали результати розкопок кургану біля села Щасливцеве у Генічеському районі Херсонщини, які оплатила місцева сільрада. Курган заввишки менше двох метрів орієнтовно датували епохою бронзи. Але варто було співробітникам Інституту археології НАНУ заглибитися на якісь півтора метри, і вони розкрили поховання сарматського воїна з племені роксоланів. Його поклали в землю із власними ножем та мечем – до того ж, залізним, а не бронзовим. А далі сюрпризи посипалися, наче горох з дірявого мішка.
Поховань у кургані на різній глибині виявилося аж шістнадцять, причому належали вони представникам кількох різних культур – як осілих, так і кочових, від третього тисячоліття до нашої ери аж до середньовіччя. Звісно, не обійшлося й без артефактів. Окрім сарматської зброї, археологи підняли тут кілька зразків кераміки, що непогано збереглися, а також фрагменти амфор, іншого посуду, прикрасу зі срібла та найдавніші інструменти з кремнію. Вони стануть предметом ґрунтовного вивчення, й дадуть змогу науковцям отримати більше інформації про народи, які населяли Приазов’я.
А от мешканці Щасливцевого вважають, що своєї мети вже досягли: відновлений після розкопок курган безперечно стане привабливим для туристів об’єктом. І в село навідуватиметься більше туристів – подивитися на курган, побачити фото тутешніх знахідок, і послухати легенди сивої давнини, що пов’язані з курортною Арабаткою. Гості ж – це й додаткові доходи для бізнесу, і збільшення податків до місцевої скарбнички, що дозволять дуже швидко окупити інвестиції у археологію.
