Запаси прісної води, які необхідної для пиття, вирощування їжі, виробництва енергії та практично всього іншого, катастрофічно скорочуються. Більше двох мільярдів чоловік з 7,6-мільярдного населення Землі вже відчувають нестачу або зовсім не мають доступу до запасів чистої води. Про це йдеться в новому звіті ООН, опублікованому в червні, де також повідомляється, що світ не зможе досягти раніше поставленої мети забезпечити все населення планети чистою водою і прийнятним рівнем санітарії до 2030 року. У цьому ж звіті говориться, що до 2050 року половина населення планети не матиме доступу до запасів безпечної за санітарними нормами води.
Фахівці, які підготували доповідь, відзначають, що два ключові чинники наближають проблему загальносвітової спраги: зростання населення і кліматичні зміни. І першим питанням, що вимагає рішення, є пошук балансу між співвідношенням кількості проживаючих на планеті людей і кінцевим об’ємом доступних запасів води.
Топ 10 країн, де відзначається нестача чистої води.
Співвідношення загального числа жителів (пунктирне коло) до числа людей, які не мають вільного доступу до чистої води (зафарбоване коло)
Індія за останній час збільшила доступ до запасів чистої води в сільській місцевості, але як і раніше очолює список країн за кількістю населення, що зазнають нестачі водопостачання. Тут вільного доступу до чистої води не мають більше 163 мільйонів чоловік. На другому місці знаходиться Ефіопія. Там брак чистої води відчувають 61 мільйон чоловік. Стан справ тут значно покращився з початку 2000-х років, проте як і раніше великий відсоток місцевих жителів відчувають нестачу прісної води.
Без розробки альтернативних методів і технологій, що дозволяють опріснювати морську воду у великих обсягах, людству в майбутньому доведеться покладатися лише на ті запаси прісної води, які до того моменту залишаться на планеті.
Основний обсяг прісної води використовується в сільському господарстві, в основному для зрошення сільськогосподарських культур, вирощування худоби, а також в штучних морських фермах для вирощування риби та рослинних культур, що використовуються в харчовій промисловості. З ростом світового населення зростуть і потреби в обсягах сільськогосподарського виробництва, відзначається в доповіді. Протягом останніх десятиліть спостерігається уповільнення зростання рівня водозабору з прісних озер і річок для забезпечення сільського і промислового господарств, а також населених пунктів, проте цей показник як і раніше випереджає темпи зростання населення планети, що встановилися ще в 40-х роках минулого століття.
Обсяги використання води випереджають показник зростання населення планети
Це означає, що зовсім скоро кожна крапля прісної води буде на вагу золота. У підсумку всім нам доведеться приймати дуже непрості рішення тих чи інших питань. Заселяємо поля цукровою тростиною для виробництва етанолу – не зможемо виростити продукти для прожитку сім’ї. Побудуємо на річці гідроелектростанцію і люди нижче по річці не зможуть ловити рибу. Почнемо качати грунтові води для власних потреб, до нас в гості прийде дуже незадоволений сусід, якому води стане не вистачати. Це лише мала частина тих компромісів, з якими доведеться зіткнутися людству. На думку вчених, дефіцит прісної води – це одна з найбільших проблем, з якою доведеться зіткнутися людству, що живе в світі високої індустріалізації і глобалізації.
«У світі просто недостатньо води, щоб задовольнити всі наші потреби», – говорить Паоло Д’Одоріко, вчений-еколог з Каліфорнійського університету в Берклі, чия команда провела аналіз причинних зв’язків між харчовим, водним і енергетичним дефіцитом і опублікувала свої висновки в квітні цього року в журналі Reviews of Geophysics.
У висновках дослідників йдеться, що протягом найближчих десятиліть очікується істотне підвищення споживання запасів води енергетичним сектором. При цьому альтернативні джерела енергії проблему не вирішать, як багато хто може подумати. Так, альтернативна енергія дозволить знизити викиди вуглекислого газу в атмосферу, але при цьому здатна нашкодити в інших областях. Наприклад, для вирощування біопаливних культур може знадобитися більше води, ніж при виробництві та споживанні горючих видів палива.
Очікувані обсяги споживання води енергетичним сектором для виробництва різних видів палива. Під споживаними запасами води розуміються невідновлювальні джерела. Прогноз заснований з урахуванням заявлених світовими державами зобов’язань поступової відмови від горючих видів палива, а також з урахуванням скорочення викидів парникових газів в атмосферу.
Як вже говорилося вище, другим основним фактором, що впливає на скорочення запасів прісної води в світі, є глобальна зміна клімату на планеті. Чим більше обсягів парникових газів накопичується в нашій атмосфері, затримуючи тепло у її поверхні, тим сильніше будуть скорочуватися запаси прісної води. Підвищення середньої світової температури призводить до зміни погодних факторів, що в свою чергу обертається порушенням циклічного коловороту води в природі. В результаті екологічні катастрофи (повені, посуха та інші) стають більш частими явищами на нашій планеті, яка нагрівається. Порушується екологічний баланс: в місцях, де люди не мають потреби в додаткових запасах води, води стає ще більше, а там, де вона потрібна, її стає ще менше.
На карті нижче відображено водний стрес (порушення балансу між водокористуванням і водними ресурсами) який очікується до 2040 року. Карта побудована з урахуванням «стандартного» сценарію, при неухильному зростанні обсягів викидів вуглекислого газу в атмосферу. Більш підвищений водний стрес очікується в областях, де рівень водопостачання і без того вразливий внаслідок посушливого клімату і зростання населення.
Водний стрес країн світу, прогнозований до 2040 року
Великі міста найбільше відчують дефіцит води. Раніше в цьому році з цією проблемою вже зіткнулися 4 мільйони жителів Кейптауна (ПАР). У січні місцевий уряд оголосив, що води вистачить лише на 90 днів. За прогнозами її запаси повинні були повністю вичерпатися ще в квітні. Тільки за допомогою запізнілих і відчайдушних заходів, спрямованих на скорочення споживання води сільськогосподарським сектором жителі міста змогли «дотягнути» до травня, коли почався затяжний сезон дощів. Проблема нестачі води в місті не вирішена досі. І таких міст, на думку вчених, в найближчі 20-30 років стане набагато більше.
До 2050 року від 3,5 до 4,4 мільярда людей у світі будуть обмежені в доступі до чистої прісної води, причому більше 1 мільярда людей з цього числа – це жителі великих міст. Серед 482 міст і населених пунктів, які потрапили в дослідження, понад чверть в майбутньому зіткнуться з проблемою нестачі прісної води для забезпечення всіх потреб. Основним фактором, що впливає на зростання дефіциту прісної води, що логічно, називається зростання самих міст і їхнього населення. Наприклад, в США на першому місці по дефіциту води в майбутньому стоїть Лос-Анджелес, оскільки його населення за прогнозами буде зростати навіть незважаючи на кліматичні зміни, які також скоротять його водні запаси. В цілому ситуація з водою в містах стане гіршою, якщо один з секторів економіки отримає пріоритет на використання наявних запасів, відзначається в дослідженні.
Топ 20 міст, які, згідно з прогнозами, зіткнуться з найбільшою водною кризою до 2050 року
Через такі прогнози дуже легко впасти у відчай. Однак вчені зберігають надію і пропонують альтернативні варіанти подальшого розвитку подій. Наприклад, результати комп’ютерних моделювань, проведених фахівцями Массачусетського технологічного інституту показали, що вибір політичних рішень, спрямованих на боротьбу з кліматичними змінами, як це було до Паризької угоди в 2015 році, дозволять знизити наслідки нестачі води. Якщо світова громадськість продовжить приймати подібні рішення в майбутньому, то, наприклад, 60 мільйонів жителів країн Азії зможуть уникнути катастрофічного дефіциту води, прогнозованого до 2050 року, говорять вчені.
Однієї Паризької угоди звичайно ж буде недостатньо. Вчені пропонують більш конкретні рішення. Наприклад, досвід Кейптауна показав, що урядам і місцевим міським чиновникам необхідно виробити більш грамотні стратегії, спрямовані на збереження запасів прісної води. Те ж підвищення цін на воду до точки, при якій люди стали б її більше цінувати і витрачати в помірних обсягах дозволило б знизити навантаження на її запаси.
«Люди вважають, що вирішити проблему дефіциту води можна одними лише технлогіями, але ми вважаємо, що не менш важливим цьому питанні є зміна нашої власної поведінки і відносин», – говорить Мартіна Фльорке, гідролог і еколог Університету Касселя (Німеччина).
«Нам необхідно зрозуміти, що вода – дуже цінний ресурс, критично необхідний для функціонування всієї світової екосистеми, і ми повинні про нього піклуватися. Тільки в цьому випадку ми зможемо впоратися з проблемами».
