Бажання помститися, на думку вчених, може бути наслідком почуття гніву. Вони провели дослідження і з’ясували, що відбувається в людському мозку, коли віна відчуває несправедливість.
Дослідники з Женевського університету в Швейцарії розробили економічну гру, в якій учасник стикається зі справедливою поведінкою одного гравця і несправедливими провокаціями іншого. Потім вони спостерігали через візуалізацію мозку, які області були активовані, коли учасник дослідження відчував несправедливість і гнів. На другому етапі вчені дали учаснику можливість помститися. Таким чином, вони визначили розташування в мозку областей, які пов’язані з придушенням акту помсти в дорсолатеральній префронтальній корі. Чим активніше ця частина мозку на етапі провокації, тим менше в учасника бажання взяти реванш.
До цих пір дослідження по гніву і мстивій поведінці, яка є результатом цього, були засновані головним чином на згадці про почуття гніву учасниками або інтерпретації гніву на фотографіях. Один з дослідників швейцарського центру афективної науки хотів знайти живе підтвердження того, які області мозку насправді реагують, коли людина розсердилася і як це почуття матеріалізується в мстиву поведінку.
25 осіб взяли участь в грі-нерівності, економічній грі, створеної вченими, щоб викликати почуття несправедливості, потім гнів, перш ніж запропонувати «жертві» можливість помсти. Один з гравців доброзичливий, пропонує учаснику тільки взаємовигідні фінансові взаємодії і відправляє приємні повідомлення, в той час як інший гарантує, що примножить тільки свій прибуток, йдучи проти інтересу учасника і відправляючи дратівливі повідомлення.
Дія гри відбувається в три етапи, під час яких вимірювалася мозкова активність піддослідного. Потім учасник стикається з фотографіями двох інших гравців, а також повідомленнями і фінансовими транзакціями, які він отримує, і з проблемами виникають. На першому етапі учасник контролює ситуацію і вибирає, який прибуток він кому розподіляє. Другий етап – провокація: учасник пасивно дивиться на рішення двох інших гравців, і його починає дратувати провокації і несправедливість нечесного гравця, які викликають у нього почуття гніву за шкалою від 0 до 10. На останньому етапі, учасник знову головний і може вибрати, взяти реванш чи ні, караючи двох інших гравців. В цілому, учасники залишалися милими до чесних гравців, але мстилися за несправедливості, вчинені «поганим» гравцем.
Фаза провокації зіграла вирішальну роль в локалізації почуття гніву в мозку. «Саме на цьому етапі ми змогли визначити, які області пов’язані з почуттям гніву», – впевнений дослідник. Завдяки МРТ, вчені спостерігали активність вищої скроневої частки, а також мигдалини, відомої в основному своєю роллю в почутті страху і в обробці релевантності емоцій, коли учасники дивилися на фотографію нечесного гравця. Ці дві області корелювали з почуттям гніву: чим вище рівень гніву, який посилає учасником, тим сильніше їх активність. Після експерименту вчені розповіли, що людський мозок пригнічує бажання помсти за допомогою якраз дорсолатеральної префронтальної кори, при впливі на яку можна запобігти діям, пов’язані з відплатою.
