Італійська мова вважається однією з найшвидших на планеті – її носії промовляють до дев’яти складів в секунду. Німці за той же час вимовляють від п’яти до шести складів.
Але це не означає, що італійці встигають ділитися один з одним великою кількістю фактів і відомостей.
Дослідження Ліонського університету у Франції свідчить, що, незалежно від темпу мови, люди передають вербальну інформацію з однаковою швидкістю: 39 біт в секунду, приблизно в два рази швидше Азбуки Морзе, повідомляє Science Advances.
В ході першого етапу наукової роботи автори проаналізували письмові тексти на 17 мовах, включаючи англійську, італійську, японську і в’єтнамську, і розрахували інформаційну «щільність» кожної мови в бітах.
Виявилося, що японська мова, яка має тільки 643 склади, має густину близько 5 біт на склад, англійська з 6949 складами – трохи більше 7 біт, в’єтнамська зі своєю складною системою з шести тонів, кожен з яких має своє значення – 8 біт.
Потім вчені зібрали групу добровольців і попросили їх прочитати один і той же уривок тексту, перекладений на їх рідну мову (всього 14 діалектів).
Зафіксувавши, скільки часу знадобилося кожному учаснику на проголошення тексту, автори змогли розрахувати середню швидкість мови в співвідношенні склади / секунди.
Деякі мови виявилися «швидшими» інших. Але коли вчені помножили цю швидкість на швидкість передачі бітів, щоб дізнатися, скільки інформації людина здатна видавати в секунду, то виявилося, що результати однакові для всіх мов.
Кожна мова, незалежно від темпу вимови, тяжіє до середньої швидкості 39,15 біт в секунду.
Для порівняння: перший в світі комп’ютерний модем, створений в 1959 році, передавав 110 біт в секунду, а звичайне інтернет-з’єднання в наші дні передає вже 100 мільйонів біт.
Вчені не змогли пояснити таку закономірність. Ймовірно, вона пов’язана з особливостями людського мозку – саме стільки інформації (39 біт / сек) він здатний сприйняти і зробити.
Дослідження в області нейробіології підтримують цю ідею. Так, нещодавно вчені прийшли до висновку, що дев’ять складів в секунду – це верхня межа слухового сприйняття.
