Вчені з Університету Ліннеус вивчили найбільший метеоритний кратер Європи і виявили там сліди присутності мікроорганізмів. Дослідження проводилися в структурі Сільян (центральна Швеція). Її вік оцінюється в 370 мільйонів років, а діаметр становить понад 50 кілометрів, повідомляє Nature Communications.
Вчені пробурили породу і вилучили кілька стрижнів. У шарах, витягнутих з великої глибини, виявилися крихітні кристали карбонату кальцію і сульфіду. Хімічний аналіз показав, що вони сформувалися в результаті мікробної активності.
Так, велика кількість ізотопів вуглецю і сірки вказала на наявність метаноутворювальних мікробів. Крім того, збереглися сліди життєдіяльності мікроорганізмів, що перетворюють сульфати в сульфіди.
«Це ізотопні відбитки давнього життя», – зробили висновок автори дослідження.
За даними радіоізотопного датування, ці «відбитки» виникли в проміжку від 80 до 22 мільйонів років тому. Можна зробити висновок, що колонії мікроорганізмів виявилися вельми життєстійкими і існували ще 300 мільйонів років після метеоритного удару.
Ймовірно, через катаклізм грунти змішалися, органічні речовини і вуглеводні з верхніх сланців потрапили на велику глибину і стали джерелами енергії для підземних мікробних спільнот.
Але колонізація кратера сталася пізніше, коли температура в місці падіння метеорита знизилася до комфортних для життя значень.
«Детальне розуміння мікробної колонізації ударних кратерів має широкі астробіологічні наслідки», – підкреслили автори наукової роботи.
Дослідження показали, що ударні кратери дійсно є сприятливим середовищем для мікробного життя як на Землі, так, можливо, і за її межами. Використовуючи дану методику, можна вивчати кратери на Марсі й інших планетах, які випускають метан.
